Формування багаторівневої системи міжнародної гуманітарної допомоги в сучасних умовах

Вишняков О.В. Формування багаторівневої системи міжнародної гуманітарної допомоги в сучасних умовах : дис. ... доктора філософії : 292 Міжнародні економічні відносини. Київ, 2026. 248 с.

Вишняков О.В. Формування багаторівневої системи міжнародної гуманітарної допомоги в сучасних умовах. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 292 – міжнародні економічні відносини. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026.
Дисертаційна робота присвячена вдосконаленню теоретико-методологічних основ дослідження проблематики міжнародного гуманітарного фінансування та розробці науково-практичних рекомендацій щодо формування багаторівневої системи міжнародної гуманітарної в сучасних умовах.
У дисертаційній роботі удосконалено методологічні підходи до дослідження парадигму гуманітарної діяльності шляхом уточнення її теоретико-методологічного базису за конкретними класифікаційними ознаками, до яких віднесено часовий простір, характер розвитку криз, визначення потреб, акторів гуманітарної діяльності, цілеполягання та концептуалізація гуманітарної допомоги, її організаційний механізм, що доповнює класичну парадигму гуманітарної діяльності парадигмою стійкості, відповідно до якої криза визначається як нова нормальність, характерними ознаками якої визначено: неможливість самостійного подолання людьми кризових явищ, що легітимізує допомогу з боку сторонніх осіб (винятковість), деструктивний вплив на соціально-економічний розвиток із одночасним формуванням засад нового розвитку (амбівалентність гуманітарних криз), що дозволяє визначити подальші наукові розвідки системи міжнародної гуманітарної допомоги.
У роботі запропоновано авторський підхід до оцінки впливу цифрової трансформації країн на результативність міжнародної гуманітарної допомоги, що ґрунтується на розмежуванні результативних індикаторів розвитку системи гуманітарної допомоги та факторних показників цифрової зрілості, і характеризується застосуванням сформованої дворівневої системи індикаторів, яка дозволяє аналізувати ефективність гуманітарного фінансування країн із урахуванням цифрових умов, у яких здійснюється гуманітарне реагування. Обґрунтовано диференційний вплив цифрових індикаторів на окремі виміри результативності системи міжнародної гуманітарної допомоги.
Обґрунтовано концептуальні засади розвитку міжнародного гуманітарного фінансування шляхом включення до його традиційної моделі (гранти, кредити) нових фінансових інструментів (секьюритізація, хеджування, гарантування, акціонерний капітал, зелені кредити) та диверсифікації джерельної бази фінансування гуманітарних потреб (глобальні фонди, державно-приватне партнерство, нетрадиційні донори), що сприятиме: (1) ефективному розподілу залученого приватного і державного капіталу для досягнення гуманітарного впливу (забезпечення потреб людей і громад, що знаходяться у кризі та вразливості; розбудова стійкості громад, у т.ч. до змін клімату, економічне зростання та розвиток; досягнення цілей сталого розвитку (прямий вплив); зміцнення ринків, розвиток партнерств, мобілізація ресурсів для гуманітарних цілей (непрямий вплив)), (2) скороченню гострого дефіциту гуманітарного фінансування, (3) зміщенню його фокусу з короткострокових проєктів на користь довгострокового фінансування та міжсекторальної співпраці, у т.ч. шляхом розвитку публічно-приватного партнерства, (4) покращенню якості фінансування, (5) посиленню вплив громад для стимулювання розвитку постраждалих від кризи регіонів.
На основі сформованої ієрархії сучасної системи гуманітарного реагування за ступенем охоплення, характером діяльності гуманітарних акторів, обґрунтовано рівні та завдання трансформації системи міжнародної гуманітарної допомоги (визначення та усунення викликів гуманітарної системи, пов’язаних із зменшенням, гуманітарного фінансування, зростанням гуманітарного розриву, зростанням вимог до якісного реагування (І рівень), масштабування ефективних підходів для подальшого прогресу, об'єднання навколо спільних ініціатив, просування якісного фінансування, розширення локалізації (ІІ рівень), випереджувальне фінансування, інноваційне фінансування, міжсекторальна співпраця (ІІІ рівень)), реалізація яких сприятиме досягненню цілей трансформації (досягнення критичної маси якісного фінансування, прозорості та підзвітності, розвиток потенціалу місцевих служб гуманітарного реагування, розширення підтримки постраждалих громад у задоволенні гуманітарних потреб).
У роботі розвинуто концептуальні засади дослідження системи міжнародної гуманітарної допомоги шляхом визначення важелів трансформації міжнародної гуманітарної системи на міжнародному та національному рівнях в контексті досягнення цілей Grand Bargain 3.0, а саме: якісного фінансування (на міжнародному рівні – багаторічне планування в умовах затяжної кризи, гнучкість фінансування, якісний моніторинг та звітності щодо гуманітарного фінансування; на національному рівні – адаптація національних гуманітарних систем до умов затяжних криз; застосування гнучкого фінансування; вдосконалення систем моніторингу та національних систем звітності), локалізації (на міжнародному рівні – розширення фінансування місцевих акторів та розширення їх участі у гуманітарних комісіях, дорадчих радах, агентствах кластерів; дебюрократизація процесів; прогрес у накладних витратах без збільшення звітного навантаження; розширення залучення постраждалих громад; розширення грошової та ваучерної форми надання гуманітарної допомоги; на національному рівні – посилення впливу місцевих служб гуманітарного реагування; масштабування ініціатив донорів щодо зменшення навантаження вимог/ відповідності та розподілу ризиків у партнерствах), запровадження яких зміцнює результативність міжнародної гуманітарної допомоги.
Ключові слова: міжнародна гуманітарна допомога, конфлікт, війна, зміна клімату, криза, нерівність, поствоєнне відновлення, фінансові інструменти, інновації, сталий розвиток, цифровий розрив, виклики та загрози, ризики, безпека