Еколого-географічні аспекти зміни гідрохімічного складу води річки устя в місті Рівне

Яцков, М., Калько, А., & Лідавець, А. (2024). Еколого-географічні аспекти зміни гідрохімічного складу води річки устя в місті Рівне. Географія та туризм, (75), 67-73. https://doi.org/10.17721/2308-135X.2024.75.67-73

Метою даного дослідження є еколого-географічний аналіз зміни гідрохімічного складу воли в річці Устя після протікання нею містом Рівне та масштаби антропогенної трансформації ландшафтної мозаїки прибережних територій як наслідку ведення неконтрольованої з боку різних установ і організацій господарської діяльності населенням і підприємствами міста. Стаття стала продовженням низки публікацій, виконаних разом із вихованцями МАН, і присвячена вивченню якості та складу поверхневих вод Рівненщини як наслідку перетворення складових навколишнього природного середовища.

Методика. В науковій роботі при виконанні поставлених завдань аналізувались результати місцевих досліджень, де були використані загальнонаукові і спеціальні методи: ландшафтної екології (геосистемний), структурно-функціональний і методи стандартної обробки гідрологічної та гідрохімічної інформації, гідрологічних розрахунків. З метою аналізу чинників трансформації та формування якості питної води застосовувались методи статистичного аналізу, аналогії, інтерполяції, районування.

Результати. За результатами гідрохімічного аналізу на базі навчальної лабораторії ВСП «Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП», що вміст забруднюючих речовин перевищує нормативні значення. Наприклад, вміст заліза нижче м. Рівного у 9,3 рази перевищує його вміст вище міста. Сульфати у річковій воді при нормі 150 мг/л, вище м. Рівного - 260 мг/л, а нижче - 328 мг/л. Також відзначається забруднення річкової води азотом амонійним у 2 рази. Кислотність води перевищує норму у пробі села Миротин. В обох пробах є перевищення показників за твердістю і лужністю, що негативно впливає на розвиток іхтіофауни р. Устя. З порівняльного аналізу річкової води очевидним є перевищення вмісту забруднюючих компонентів внаслідок шаленого техногенного впливу міської агломерації.

Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі ВСП «Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП», Волинського національного університету імені Лесі Українки, Національного університету водного господарства та природокористування, ВСП «Костопільський будівельно-технологічний фаховий коледж НУВГП» та інших навчальних закладів при викладанні географічних, екологічних, хімічних, економіних та краєзнавчих дисциплін. Своє застосування результати знайдуть в законодавчій та виконавчій роботі органів місцевого самоврядування при розробці програм соціально-економічного розвитку територіальної громади міста Рівне. Матеріали дослідження сприятимуть раціональному використанню природних та антропогенно трансформованих ресурсів Рівненщини. Ряд положень може бути використано при аналогічних дослідженнях інших регіонів України.