Джерела господарського права України

У дисертаційній роботі сформульовано авторське визначення поняття джерела господарського права, як зовнішньої форми його існування, під яким слід розуміти офіційно-документальний спосіб вираження і закріплення правил поведінки учасників господарських відносин, що виходить від держави або визнається нею офіційно, за допомогою якого цим правилам надається юридично загальнообов’язкове, забезпечене державою значення.
Запропоновано поняття правового режиму джерел господарського права, зміст якого складають такі елементи: а) поняття і види джерел господарського права; б) форма, зміст та інші вимоги щодо певних джерел господарського права; в) порядок прийняття і набрання чинності нормативно-правовими актами господарського законодавства та іншими формалізованими джерелами господарського права; г) порядок оприлюднення (опублікування) джерел господарського права; ґ) сфера дії джерел господарського права (у просторі, у часі, за колом суб’єктів).
Обґрунтовано, що система джерел господарського права України, як і низки інших галузей національного права, крім актів законодавства (нормативно-правових актів), має охоплювати також: 1) міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; 2) звичаї ділового обороту (торгові звичаї); 3) рішення Європейського суду з прав людини; 4) принципи та доктрину господарського права; 5) правові позиції Конституційного Суду України; 6) судову практику (постанови пленуму Верховного Суду та пленумів вищих спеціалізованих судів); 7) господарський договір.
Виходячи із законодавчого визнання міжнародних договорів, рішень Європейського суду з прав людини та звичаїв ділового обороту джерелами права в Україні, запропоновано при класифікації джерел господарського права відносити до основних (традиційних) джерел: 1) нормативно-правові акти господарського законодавства; 2) міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; 3) рішення Європейського суду з прав людини; 4) звичаї ділового обороту, маючи при цьому на увазі, що йдеться про юридичні джерела (форми) права. У такому разі як додаткові (нетрадиційні) джерела господарського права пропонується розглядати: 1) принципи та доктрину господарського права; 2) правові позиції Конституційного Суду України; 3) судову практику; 4) господарський договір.
Виділено дві основні форми реального впливу господарсько-правової доктрини на правову систему України: 1) вплив на формування джерел господарського права і 2) вплив на правозастосування, а також визначено способи впливу у межах зазначених форм. Обґрунтовано, що із вступом України до Європейського Союзу перелік формальних джерел права (у тому числі – господарського права) розшириться за рахунок джерел права ЄС, що має знайти закріплення в Конституції України.

Джуринський О. В. Джерела господарського права України : дис. ...канд. юрид. наук : 12.00.04 – господарське право, господарсько-процесуальне право / Джуринський Олександр Віталійович. - Київ, 2016. – 238 с.