Геодинамічний та палеотектонічний аналіз Південнокаспійської мегадепресії у зв'язку з перспективами нафти і газу (на прикладі Євлах-Агджабединської западини)

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
16 грудня 2025 р.
Автор(и) :
Aliyeva, Sudaba
Azerbaijan State of Oil and Industry University
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
DOI :
Журнал :
Випуск :
4(111)
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
65
Кінцева сторінка :
74
Цитування :
[APA 7] Aliyeva, S. (2025). Geodynamic and paleotectonic analysis of the South Caspian megadepression in connection with oil and gas prospects (using the example of the Yevlakh-Agjabedi depression). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, (4(111)), 65–74. https://doi.org/10.17721/1728-2713.111.08
[ДСТУ] Aliyeva S. Geodynamic and paleotectonic analysis of the South Caspian megadepression in connection with oil and gas prospects (using the example of the Yevlakh-Agjabedi depression). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2025. no. 4(111). P. 65—74. DOI: 10.17721/1728-2713.111.08 (date of access: 17.07.2026).
Вступ. При оцінці перспектив нафтогазового потенціалу найважливішим завданням є визначення генетичної належності осадового басейну, тобто типу геодинамічного режиму. У зв'язку із цим актуальною є стаття, присвячена геодинамічній еволюції Каспійського басейну. У роботі проаналізовано дані опублікованих робіт щодо геодинамічної еволюції вищезгаданої території. З погляду глобальної тектоніки плит, високий нафтогазоносний потенціал пов'язаний передусім із континентальними окраїнами, палеорифтовими улоговинами, зонами міжгірських та передових прогинів, що утворилися на завершальному етапі зіткнення плит, а також з насувними краями складчастих гірських структур. Визначальним фактором у нафтогазоутворенні є насамперед геодинамічний режим надр. При визначенні генотипу осадового басейну надзвичайно важливим параметром є тип континентальної земної кори, який пов'язаний не лише з амплітудою тектонічного просідання і, як наслідок, швидкістю осадконакопичення, потужністю осадового чохла, але й з величиною теплового потоку, що визначає умови утворення нафти і газу.

Результати. В результаті аналізу основних критеріїв нафтогазового потенціалу найбільші перспективи ми пов'язуємо з північно-східною частиною області Євлах-Агджабединської западини та її північно-східною ділянкою південно-східного центрикінального замикання, де відбувається зчленування зазначеної западини зі схилами мезозойських виступів Геокчай-Мінгечаур, Саатли-Кюрдамір та Білясувар-Карадонли. Ймовірною зоною нафтогазоутворення, яка слугувала джерелом вуглеводневих флюїдів для розглянутої регіональної зони нафтонакопичення, була центральна частина Євлах-Агджабединської западини, де протягом більшої частини мезозойськокайнозойської історії відбувалося стійке просідання та накопичення потужного шару еоценових відкладень, звідки нафта мігрувала в літолого-стратиграфічні пастки, приурочені до зони незгодного примикання еоценових теригенно-карбонатних колекторів до розмитої поверхні верхньокрейдових ефузивних утворень.

Висновки. Формування літологічних родовищ нафти в зонах підвищеної тріщинуватості поверхні реголіту верхньокрейдових ефузивних порід – у гребені підняття – відбулося в результаті латеральної міграції та часткового перетікання нафти з еоценових колекторів південно-західного крила та південно-східної перикліналі – вздовж зон вивітрювання та тріщин.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

2.13 MB

Контрольна сума :

(MD5):71626cecfb27b4615947e0d30beb33cc

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International