ОПЕРАТИВНІ ПІДРОЗДІЛИ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТИ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ

Грібов, М. Л., Черняк, А. М. (2018). Operational units of law enforcement agencies of Ukraine as subjects of crime counteraction. Вісник кримінального судочинства(4), 8–17.

У теперішній час у роботі оперативних підрозділів правоохоронних органів України накопичилася низка нерозв’язаних проблем, які значно знижують ефективність їх діяльності. Це, насамперед, проблеми правового регулювання. Одні з них стосуються запобігання вчиненню кримінальних правопорушень, виявлення та припинення злочинів оперативними підрозділами. Інші – участі оперативних підрозділів у кримінальному провадженні. При цьому перші зумовлені прогалинами та колізіями у Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність», а другі недосконалістю положень КПК України. Але існує і третя група проблем. Вони пов’язані з тим, що діяльність одного і того самого суб’єкта протидії злочинності (оперативних підрозділів), яка передбачає використання тотожних методів та засобів, законодавчо розмежована за різними сферами державно-правової діяльності (оперативно-розшукова діяльність та кримінальний процес) й регулюється окремими нормативно-правовими актами. Положення цих актів щодо діяльності оперативних підрозділів є недостатньо узгодженими, розбалансованими та потребують удосконалення. Виконання цього завдання неможливе без розуміння змісту діяльності оперативних підрозділів як суб’єктів протидії злочинності, що і зумовлює актуальність цього дослідження.
Мета статті – визначити теоретичні основи правового статусу та змісту діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів України як суб’єктів протидії злочинності; внести пропозиції з удосконалення правового регулювання статусу оперативних підрозділів та покладених на них функцій.
Основними результатами дослідження є формулювання пропозицій, спрямованих на визначення шляхів удосконалення правового регулювання статусу та змісту діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів України. Зокрема, запропоновано запровадити до законодавства визначення поняття оперативних підрозділів як суб’єктів, що відповідно до законодавства України уповноважені на проведення ОРД та функціонують у складі правоохоронних органів, визначених у ст. 38 КПК України. При цьому необхідно законодавчо закріпити їх класифікацію, відповідно до якої ці підрозділи поділяються на гласні та негласні. Гласні оперативні підрозділи діють у складі органів досудового розслідування, негласні – у складі правоохоронного органу, до якого належить орган досудового розслідування, спеціалізуються на проведенні конкретних негласних слідчих (розшукових) дій та аналогічних оперативно-розшукових заходів.
Практична реалізація висунутих пропозицій дасть змогу однаково ефективно використовувати сили та засоби оперативних підрозділів для: запобігання злочинам (діяльність, що перешкоджає формуванню задуму вчинення злочинів та (або) не допускає його втілення, навіть у формі готування або замаху на вчинення цих злочинів); виявлення злочинів (діяльність з пошуку та фіксації інформації про: готування до злочину; замах на злочин; вчинення закінченого злочину); припинення злочинів (діяльність з недопущення злочину, який вже розпочався (у тому числі перешкоджання готуванню, замаху та доведенню злочину до кінця); розслідування злочинів (процес пізнання стороною обвинувачення факту та обставин вчинення конкретного діяння, передбаченого КК України, під час досудового слідства, який втілюється у системі процесуальних дій, що застосовуються з метою виконання завдань кримінального провадження загалом).