Політико-психологічні особливості електоральних груп

Дисертаційна робота присвячена дослідженню політико-психологічних особливостей електоральних груп України та розробці
інтегративного підходу до дослідження електорату у міжвиборчий період.
Метою даного дослідження було визначення основних політико-психологічних особливостей функціонування електоральних груп та виокремлення критеріїв їхньої типологізації. Дослідження проходило восени 2023 року онлайн на платформі LimeSurvey. У ньому взяли участь 291 опитуваний, після відсіювання неповних анкет, аналіз здійснювався на основі відповідей 194 респондентів. Емпіричну вибірку склали 128 жінок та 66 чоловіків віком 18-25 років (жінок – 54, чоловіків – 36), 26-35 років (жінок – 20, чоловіків – 16), 36-45 років (жінок – 22, чоловіків – 6), 46-55 років (жінок – 26, чоловіків – 6), старших за 55 років (жінок – 6, чоловіків –2). В дослідженні застосовані методи онлайн-опитування респондентів з
використанням анкетування та панелі психологічних методик на дослідження особистісних рис, цінностей, потреб, політико-ідеологічного самовизначення, політичної участі та активності, національної ідентичності, патерналізму виборців, а також методи математичної обробки даних.
У роботі здійснено теоретико-методологічний аналіз підходів до визначення понять електорат та електоральна група з позиції психологічної, соціологічної та політологічної парадигми. Наведені теоретичні та емпіричні підходи до типологізації виборців. Проаналізовано вплив повномасштабної війни на структуру електоральних груп України. Запропоновано авторський інтегративний підхід для опису та диференціації електоральних груп на основі політико-психологічних особливостей виборців. З використанням обраного інструментарію оцінено виборців за понад 90 політико-психологічними характеристиками. Досліджено взаємозалежність окремих політико-психологічних особливостей українських виборців. Показано суттєву різницю в особистісних профілях виборців з полярними ставленнями щодо принципових суспільно-політичних питань. Спираючись на ретроспективу виборів Президента України 2019 року зʼясовано політико-психологічні особливості чотирьох електоральних груп – електорату В. Зеленського, електорату П. Порошенка, групи абсентеїстів та молодого електорату. На основі ретроспективного аналізу електорального вибору на президентських виборах України 2019
року, аналізу довіри до президента В. Зеленського та суб’єктивної оцінки респондентами ефективності органів державної влади у внутрішній та зовнішній політиці запропоновано авторську типологію електоральних груп України.
Виокремлено дев’ять електоральних груп: переконані прихильники В. Зеленського, новоприбулий електорат В. Зеленського, негативно налаштовані прихильники В. Зеленського, розчарований електорат В. Зеленського, електорат П. Порошенка, що покращив своє ставлення до В. Зеленського, електорат, що тяжіє до П. Порошенка, переконані прихильники П. Порошенка, новоприбулі невизначені та розрізнені абсентеїсти. Визначено політико-психологічні профілі кожної групи за визначеними критеріями. Показано, що електоральні групи можуть диференціюватися не лише за соціально-демографічними особливостями та позицією щодо актуальних політичних питань, але й за особистісними, ціннісними та іншими психологічними ознаками. Для підтвердження дієвості запропонованої моделі диференціації електорату, вважається за доцільне апробувати підхід на великій репрезентативній вибірці шляхом загальнонаціонального опитування.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Залишаються не зʼясованими: а) предиктори електорального вибору; б) мотиви політичної участі виборців у виборах різних рівнів в) роль політичної культури у диференціації електоральних груп — усе це дозволить уточнити, конкретизувати, поглибити розуміння політико- психологічних особливостей електоральних груп.
У контексті міждисциплінарних досліджень політико-психологічних особливостей електоральних груп України та їх диференціації, авторські здобутки можуть бути інтегровані у дослідженнях щодо: а) політико-психологічних мап регіонів (соціологія), б) отримання більш деталізованої та психологічно вивіреної картини електоральної бази кандидатів
(політтехнології), в) підтримки різними верствами населення певних ідей та політичних рішень (державне управління). Знання щодо політико- психологічних особливостей електоральних груп може забезпечити виборчі штаби інформацією, необхідною для проведення агітації та збільшення електоральної бази політиків та політичних партій, а також може сприяти легітимізації певних політичних рішень влади у сфері державного управління.

Безрукова К. М. Політико-психологічні особливості електоральних груп : дис. … д-ра філософії : 053 Психологія / Безрукова Катерина Миколаївна. – Київ, 2024. – 349 с.