КОНТАКТИ І ТИПОЛОГІЧНІ ЗБІГИ МІЖ "СЕЛЯНСЬКИМИ ПОВІСТЯМИ" ЮЗЕФА КРАШЕВСЬКОГО І ПРОЗОЮ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Боронь, О. (2023). CONNECTIONS AND TYPOLOGICAL COINCIDENCES BETWEEN THE NOVELS SET IN VILLAGES BY JÓZEF IGNATIUS KRASZEWSKI AND THE PROSE WORKS BY TARAS SHEVCHENKO. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(1), 24–29. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2023.33.04

Прозова спадщина Тараса Шевченка, у якій із певною часткою умовності можна відстежити сліди творчого опрацювання інонаціональних літературних зразків, становить найбільш удячний матеріал для порівняльних студій. Польське письменство займає в художньому світі Шевченкових повістей хоч і не провідне, однак доволі важливе місце. На основі вивчення свідчень про коло читання Тараса Шевченка під час заслання доведено можливість його ознайомлення із літературно-критичними публікаціями про повість Юзефа Ігнація Крашевського "Уляна" (1843) в російській періодиці 1850-х років. Розглянуто ймовірність того, що український письменник до арешту 1847 року, крім названої, прочитав також повість "Остап Бондарчук" (1847). Обидва твори згадано в написаній у Новопетровському укріпленні повісті "Прогулка с удовольствием и не без морали" (1855–1858), в якій вони актуалізуються в інтертекстуальному полі альтернативним розвитком подій. Повісті польського письменника логічно вписуються в коло читання персонажа Шевченкового твору – жінки старшого віку зі складною долею, матері поміщика, яка щиро прийняла нещодавню кріпачку в родинне коло, прикипівши до неї серцем. Застосовуючи традиційні методи компаративістики у поєднанні з інтертекстуальним підходом, автор статті з’ясовує смислову насиченість відсилань українського прозаїка до творів свого польського сучасника. Відлуння повісті "Остап Бондарчук" помічено у прозових творах "Близнецы" (1854 або 1855) та "Художник" (1856). У польському інтертексті повісті "Прогулка с удовольствием и не без морали" відзначено вірогідний відгомін твору Крашевського "Майстер Твардовський" (1840). Типологічні паралелі простежуються між повістю "Історія кілка в плоті, за вірогідними джерелами складена й записана" (1860), з одного боку, і Шевченковою повістю "Музыкант" (1854–1855), з другого.
* Автор статті є членом редакційної колегії «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика», тому не брав участі у рецензуванні та прийнятті рішення щодо публікації цієї статті.