КОНТАКТИ І ТИПОЛОГІЧНІ ЗБІГИ МІЖ "СЕЛЯНСЬКИМИ ПОВІСТЯМИ" ЮЗЕФА КРАШЕВСЬКОГО І ПРОЗОЮ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
31 березня 2023 р.
Автор(и) :
Боронь, Олександр
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1
ISSN :
1728-2659
Початкова сторінка :
24
Кінцева сторінка :
29
Цитування :
[APA 7] Боронь, О. (2023). КОНТАКТИ І ТИПОЛОГІЧНІ ЗБІГИ МІЖ "СЕЛЯНСЬКИМИ ПОВІСТЯМИ" ЮЗЕФА КРАШЕВСЬКОГО І ПРОЗОЮ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies, (1), 24–29. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2023.33.04
[ДСТУ] Боронь О. КОНТАКТИ І ТИПОЛОГІЧНІ ЗБІГИ МІЖ "СЕЛЯНСЬКИМИ ПОВІСТЯМИ" ЮЗЕФА КРАШЕВСЬКОГО І ПРОЗОЮ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies. 2023. № 1. С. 24—29. DOI: 10.17721/1728-2659.2023.33.04 (дата звернення: 25.07.2026).
Прозова спадщина Тараса Шевченка, у якій із певною часткою умовності можна відстежити сліди творчого опрацювання інонаціональних літературних зразків, становить найбільш удячний матеріал для порівняльних студій. Польське письменство займає в художньому світі Шевченкових повістей хоч і не провідне, однак доволі важливе місце. На основі вивчення свідчень про коло читання Тараса Шевченка під час заслання доведено можливість його ознайомлення із літературно-критичними публікаціями про повість Юзефа Ігнація Крашевського "Уляна" (1843) в російській періодиці 1850-х років. Розглянуто ймовірність того, що український письменник до арешту 1847 року, крім названої, прочитав також повість "Остап Бондарчук" (1847). Обидва твори згадано в написаній у Новопетровському укріпленні повісті "Прогулка с удовольствием и не без морали" (1855–1858), в якій вони актуалізуються в інтертекстуальному полі альтернативним розвитком подій. Повісті польського письменника логічно вписуються в коло читання персонажа Шевченкового твору – жінки старшого віку зі складною долею, матері поміщика, яка щиро прийняла нещодавню кріпачку в родинне коло, прикипівши до неї серцем. Застосовуючи традиційні методи компаративістики у поєднанні з інтертекстуальним підходом, автор статті з’ясовує смислову насиченість відсилань українського прозаїка до творів свого польського сучасника. Відлуння повісті "Остап Бондарчук" помічено у прозових творах "Близнецы" (1854 або 1855) та "Художник" (1856). У польському інтертексті повісті "Прогулка с удовольствием и не без морали" відзначено вірогідний відгомін твору Крашевського "Майстер Твардовський" (1840). Типологічні паралелі простежуються між повістю "Історія кілка в плоті, за вірогідними джерелами складена й записана" (1860), з одного боку, і Шевченковою повістю "Музыкант" (1854–1855), з другого.
* Автор статті є членом редакційної колегії «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика», тому не брав участі у рецензуванні та прийнятті рішення щодо публікації цієї статті.
* Автор статті є членом редакційної колегії «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика», тому не брав участі у рецензуванні та прийнятті рішення щодо публікації цієї статті.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
396.33 KB
Контрольна сума :
(MD5):e00b4dc0a0744b270b59d4e0edc68ed0
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International