Місця пам’яті . Соціокультурний вимір колективної пам’яті

У ході виконання роботи було здійснено аналіз наукової літератури та огляд підходів до визначення поняття колективної памм’яті: дослідження та мова про колективну пам’ять почалися ще у протосоціологічний період, проте розмаху та наукового обґрунтування та статусу набули лише у 20 сторіччі. Спочатку пам’ять вивчали виключно психологи, вважаючи її індивідуальним конструктом, та потім долучилися і інші соціальні науки. За результатами дослідження що з часом одніі ті самі речі можуть виступати різними символами і служвизначено ,ити індикаторами абсолютно не пов’язаних, а інколи і протилежних за змістом міфів міста, транслюючи ті нові й нові сенси, які у них закладають люди, і які їх же видозмінюють . Також було окреслено особливості міського простору та місць пам’яті, що дозволить розробити групування та типологізацію в емпіричній частині. Також було проведено міні-дослідження із застосуванням методукогнітивного мапування серед студентів КНУ, і за результатами аналізу малюнків було частково підтверджено гіпотезу про вплив соціальнодемографічних характеристик на сприйняття індивідами Майдану як травматичного місця пам’яті. Вік та стать виявилися не важливими, а от місце соціалізації – так. Студенти із інших міст схильні асоціювати Майдан саме із подіями Революції гідності, причиною цього може бути те, що студенти сприймали інформацію про Майдан Незалежності протягом років здебільшого із різноманітних ЗМІ, здебільшого в контексті подій Революції гідності.

Савицька А. Місця пам’яті. Соціокультурний вимір колективної пам’яті : кваліфікаційна робота : 054 Соціологія / Савицька Анастасія. - Київ, 2021. 37 с