УСНІ НАРАТИВИ ПРО АКЦІЮ «ВІСЛА» 1947 РОКУ: ТРАДИЦІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
12 вересня 2022 р.
Автор(и) :
Халюк , Леся
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Том :
36
Випуск :
36
ISSN :
2520-2103
Початкова сторінка :
344
Кінцева сторінка :
354
Цитування :
[APA 7] Халюк, Л. (2022). УСНІ НАРАТИВИ ПРО АКЦІЮ «ВІСЛА» 1947 РОКУ: ТРАДИЦІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ. Polish Studies of Kyiv, 36(36), 344–354. https://doi.org/10.17721/psk.2020.36.344-354
[ДСТУ] Халюк Л. УСНІ НАРАТИВИ ПРО АКЦІЮ «ВІСЛА» 1947 РОКУ: ТРАДИЦІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ. Polish Studies of Kyiv. 2022. Т. 36, № 36. С. 344—354. DOI: 10.17721/psk.2020.36.344-354 (дата звернення: 25.07.2026).
Сучасний контекст фольклору суттєво відрізняються від традиційного, оскільки його специфіка визначається засобами масової інформації, які не тільки стали одним із способів передачі і розповсюдження фольклору, але й вагомо впливають на трансформації, що відбуваються у фольклорі.
На сьогодні дослідники називають подібні історії розмовним (повсякденним) фольклором, найважливішою особливістю якого є зображення життя і мислення спільноти, його масовість, який не може монополізувати жодна окрема група або соціальний прошарок, але який може змінюватись в залежності від обставин і середовища. Аналіз сучасних спогадів чітко показує, що індивідуальне висловлювання є не стільки індивідуальною формою, скільки своєрідною сутністю тієї групи, в якій живе (перебуває) людина. Індивідуальна пам’ять завжди має соціально-суспільний характер і культурно зумовлена, головним чином, наративною традицією даної спільноти, практикуючи конкретні способи використання мотивів і сюжетних тем.
На сьогодні дослідники називають подібні історії розмовним (повсякденним) фольклором, найважливішою особливістю якого є зображення життя і мислення спільноти, його масовість, який не може монополізувати жодна окрема група або соціальний прошарок, але який може змінюватись в залежності від обставин і середовища. Аналіз сучасних спогадів чітко показує, що індивідуальне висловлювання є не стільки індивідуальною формою, скільки своєрідною сутністю тієї групи, в якій живе (перебуває) людина. Індивідуальна пам’ять завжди має соціально-суспільний характер і культурно зумовлена, головним чином, наративною традицією даної спільноти, практикуючи конкретні способи використання мотивів і сюжетних тем.