Вивчення української мови в Бухарестському університеті: історія та перспективи

Nedelcu, O. (2019). Studiul limbii Ucrainene la universitatea din București: istoric și perspective. Studia Linguistica, (14), 118–132. https://doi.org/10.17721/StudLing2019.14.118-132

У даній статті проводиться детальна рентгенографія вивчення української мови в Бухарестському університеті з діахронічної і синхронічної перспективи. Румуно-українські відносини в цілому, будь то на політичному, адміністративному або навіть економічному рівні, ґрунтувалися та розвивалися на основі і в контексті культурних відносин. Уже більше трьох десятків років академічними інститутами Румунії організовуються міжнародні наукові заходи в партнерстві з урядовими та місцевими організаціями з метою вивчення минулого та сьогодення румуно-українських відносин. З огляду на давні румуно-українські відносини у площині лінгвістики й культури, не тільки завдяки сусідству країн, а й завдяки великій кількості населених пунктів зі змішаним населенням (румуно-українське або українське), відбувалася гармонізація відносин між двома країнами. Освіта завжди було основним компонентом культури будь-якого народу, незалежно від суспільного ладу або освітнього рівня: початковий, середній, університетський. Цей останній навчальний рівень і є предметом нашої работи. Крім Бухарестського університету з багатими традиціями в сфері славістики, зараз в Румунії вивчається українська мова паралельно з другою новітньою мовою, на Факультеті словесності і комунікаційних наук Університету ім. Штефана чел Маре в Сучаві, а також в Університеті «Бабеш-Боляй» в Клуж-Напоці, на Факультеті словесності, при кафедрі слов'янських мов. Вивчення української мови на університетському рівні в Румунії почалося після створення такої дисципліни, як румунська філологія, в 19-му столітті, точніше, коли славістику було визначено як окрему наукову дисципліну. Однією з найвеличніших постатей румунської культури є академік, мовознавець, фольклорист і філолог Богдан Петричейку Хаждеу, який зіграв визначальну роль у цьому сенсі, будучи першим дослідником відображення історії Румунії в українській народній творчості. Український фольклор та творчість Тараса Шевченка також є частиною досліджень перекладача Григорія Н. Лазу і письменника Костянтина Доброджану-Геря. Про румунсько-українські літературні відносини пишуть такі дослідники,як П. П. Панаітеску, Т. Чобану, Замфір Арбор та ін. В інституційних рамках викладання української мови і літератури в навчальних закладах в населених пунктах з українським населенням, початкових школах, середніх школах, ліцеях, педагогічних школах і університетах починається з 1948 року, після реформування румунської освіти,. Відділення української мови і літератури Бухарестського університету було створено в 1952 році на філологічному факультеті. З часу заснування кафедри професором Костянтином Драпак і досьогодні колектив викладачів (Микола Павлюк, Магдалена Ласло-Кузюк, Стеліан Груя Дан Хорія Мазілу, Іоан Ребошапка, Микола Корсюк, Роман Петрашук, Марія Хощук і Алена Біволаре та ін.) роблять вій внесок в україністику, піднімають її престиж і зміцнюють відносини між Румунією та Україною.