"БИТВА ЗА ТАВРІЮ": ІСТОРИЧНИЙ РЕГІОН У СВІТІ ПОЛІТИКИ ТА НА РИНКУ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ

HOMANYUK, M. (2019). "BATTLE FOR TAVRIA": A HISTORICAL REGION IN POLITICS AND IN THE MARKET OF GOODS AND SERVICES. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya(82), 20–26. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2019.82.20-26

В статті йдеться мова про головні фактори та механізми, що впливають на модифікацію ментальних кордонів південно-українського історичного регіону Таврія/Таврида серед мешканців цього регіону. Розглянуто особливості формування цього історичного регіону у часи Російської імперії, коли запровадження Таврійської губернії мало на меті відродження геополітичної ідеї Візантійської імперії, за радянської доби, та у сучасний період української незалежності. Хронологію та просторову динаміку формування регіону розкрито шляхом виявлення назв населених пунктів, організацій та підприємств, спортивних команд, засобів масової інформації, публічних культурно-мистецьких заходів брендів і торгових марок тощо, етимологічно пов’язаних з назвами регіону (Таврія/Таврида). Визначено основні актори, залучені до конструювання регіональної ідентичності регіону у зазначені історичні періоди, а також фактори, які впливають на сучасне сприйняття меж регіону, зокрема відповідна топоніміка, а також ідеї, висвітлені у науковій та художній літературі, засобах масової інформації, політичному дискурсі. Публічне сприйняття меж та складу регіонів Таврія/Таврида, а також співвідношення між ними виявлено шляхом інтерв’ювання мешканців півдня України. Робиться висновок, що у соціальному прийнятті цей історичний регіон поступово всі більше розділяється на два окремих історичних регіони. Материкова його частина більше сприймається як Таврія. Спостерігається також значне розширення цього регіону у сприйнятті мешканців Півдня України. У той самий час Крим сприймається переважно як Таврида. Основними механізмами цієї диверсифікації є, по-перше, топонімічний процес (найменування та перейменування населених пунктів, державних та муніципальних установ, подій тощо, у тому числі в рамках декомунізації), а по-друге – ринок товарів та послуг через формування низки «таврійських» брендів. Цей процес топонімічної диверсифікації використовується у політичному дискурсі як в Україні, так і Російській Федерації, в тому числі з метою політичних маніпуляцій і навіть легітимації агресії.