Репозитарій КНУ
Увійти(current)
  1. Головна
  2. Наукова періодика | Scientific periodicals
  3. Український психологічний журнал | Ukrainian Psychological Journal
  4. 2019
  5. Український психологічний журнал. № 1 (11)
  6. Психологічний зміст покладання політичних провин у сучасному українському контексті

Психологічний зміст покладання політичних провин у сучасному українському контексті

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2019
Автор(и) :
Васютинський, В. О.
Інститут соціальної та політичної психології НАПН України
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/24991
DOI :
10.17721/upj.2019.1(11).5
Журнал :
Український психологічний журнал  
Випуск :
1 (11)
ISSN :
2520-6265
Початкова сторінка :
60
Кінцева сторінка :
70
Цитування :
[APA 7] Васютинський, В. О. (2019). Психологічний зміст покладання політичних провин у сучасному українському контексті. Український психологічний журнал, (1 (11)), 60–70. https://doi.org/10.17721/upj.2019.1(11).5
[ДСТУ] Васютинський В. О. Психологічний зміст покладання політичних провин у сучасному українському контексті. Український психологічний журнал. 2019. № 1 (11). С. 60—70. DOI: 10.17721/upj.2019.1(11).5 (дата звернення: 25.07.2026).
Покладання політичних провин розглянуто як засіб активного громадсько-політичного самовизначення особи або групи і як засіб психологічного захисту від переживання ними власного почуття провини. За результатами опитування 120 мешканців Києва виявлено високий рівень незадоволення респондентів із напряму та результатів розвитку українського суспільства і підвищену готовність давати негативну оцінку представникам влади і політичним інституціям. Факторна структура відповідних ставлень містить «тотальне звинувачення можновладців» (попередня і теперішня українська влада), «оцінку провин російських і проросійських суб’єктів» (Росія, Путін, агенти російського впливу в Україні), «оцінку провин міжнародних суб’єктів» (США, Європа, НАТО), «оцінку радикальних політичних настроїв» (у середовищах російськомовних жителів України і жителів Західної України). Уточнення конкретного змісту політичних звинувачень показало домінування кількох стереотипних характеристик: корупції, антиукраїнської діяльності, безпорадності або бездіяльності, брехливості. Респонденти, які більш оптимістично оцінюють напрям розвитку суспільства, сильніше звинувачують комуністів та проросійські сили, натомість песимісти – попередню і теперішню українську владу. Статево-вікові відмінності проявилися в тому, що старше покоління звинувачує активніше та з більш етноцентричних позицій, а жінкам притаманна вища схильність звинувачувати порівняно з чоловіками. Підвищена готовність до політичних звинувачень відображає стан напруженого незадоволення громадян результатами суспільного розвитку, відповідальність за які вони покладають насамперед на владу та російських агресорів. Менш виразним є пошук підстав для звинувачень у діяльності самих громадян, впливі міжнародних суб’єктів, об’єктивних обставинах розвитку суспільства. Зовнішня атрибуція провин значуще переважає над самозвинуваченнями і спонукає радше до пошуку винуватців, ніж до перебудови власних постав і змісту політичної активності.
Ключові слова :
почуття провини політичні провини покладання провини оцінка провин схильність звинувачувати
Галузі знань та спеціальності :
05 Соціальні та поведінкові науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Соціальні науки
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

222.5 KB

Контрольна сума :

(MD5):f4b3e35e2dc8acebfcd5d9f41af395fc

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International
Контакти
  • ir.library@knu.ua
  • (044) 239-33-30
  • м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 42

Побудовано за допомогою Програмне забезпечення DSpace-CRIS - Розширення підтримується та оптимізується 4Наука

  • Доступність
  • Політика приватності
  • Угода користувача
  • Надіслати відгук