ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ЕКОСИСТЕМИ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

Пащук, Л., ТАВОЛЕТТІ, Е. (2023). ENTREPRENEURIAL ECOSYSTEM FORMATION: THEORETICAL ASPECTS. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics(2), 101–107. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2023/223-2/13

Вступ. Такі сучасні тенденції, як глобалізація, відкриті ринки, розвиток наукомістких галузей, штучний інтелект, автоматизація та робототехніка призводять до зменшення потреби в робочій силі через те, що багато завдань, які раніше виконувала людина, тепер можуть виконувати машини. За прогнозами Світового банку, до 2030 р. знадобиться близько 600 млн нових робочих місць, щоб забезпечити робочими місцями зростаючу кількість світової робочої сили. Міжнародне співтовариство визнає, що підприємництво може ефективно виконувати зазначене завдання, що робить його розвиток і підтримку пріоритетом державної політики переважної більшості країн. Ряд розвинених країн визнає важливість створення підприємницьких екосистем як середовища і стимулу для зростання та підтримки підприємництва й інновацій. Однак єдиного визначення підприємницької екосистеми не існує, а фактори, які сприяють успіху підприємницької екосистеми, і досі вивчаються. Тому мета дослідження – узагальнити існуючі теоретичні підходи до визначення підприємницької екосистеми та її основних елементів. Об’єктом дослідження є підприємницька екосистема, яка розглядається як складна система, що складається з різноманітних взаємопов’язаних елементів, серед яких підприємці, інвестори, ментори, навчальні заклади та державні органи.
Методи. Використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження, зокрема системний метод, методи аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення.
Результати. Підприємницьку екосистему визначено як сукупність юридичних і фізичних осіб різних секторів, різних за характером діяльності, яка функціонує для розвитку інноваційної та підприємницької діяльності шляхом об’єднання зусиль різних груп зацікавлених сторін. Основні компоненти підприємницької екосистеми містять розробку політики, інфраструктуру, фінанси, інновації, ринки, підтримку, культуру та людські ресурси. Підприємницькі екосистеми можна розвивати за допомогою різноманітних заходів, а саме: створення сприятливого середовища для підприємництва, надання підтримки підприємцям та підвищення обізнаності про підприємництво.
Висновки. Дослідження продемонструвало високу важливість підприємницьких екосистем для розвитку бізнесу, охарактеризувало його основні складові та визначило ролі головних стейкхолдерів у процесі формування підприємницької екосистеми.