Тенденції розвитку українознавчих центрів в США і Канаді та майбутні обрії їх діяльності

Краснодемська, І. & Шинкарик, Ю. (2025). Тенденції розвитку українознавчих центрів в США і Канаді та майбутні обрії їх діяльності. Українознавство, 1(94), 26-50. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(94).2025.323019

Актуальність дослідження. Сучасний розвиток українознавства залишається значною мірою зосередженим на вивченні та популяризації знань про Україну та українську ідентичність у самій країні, хоча частково продовжує спиратися на інерцію довоєнних досягнень. Проте після Революції Гідності, анексії Криму, війни на Донбасі, а особливо внаслідок повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року, геополітичні обставини зазнали кардинальних змін. Мужній опір українського народу, солідарність західних країн у підтримці України, масштабний прийом біженців у багатьох країнах світу пробудили значний світовий інтерес до України. Протягом останніх десятиліть українознавство часто губилося в тіні славістики чи східноєвропейських студій, де домінували російські студії. Проте зараз Україна все більше уваги приділяє розвитку українознавства за кордоном, розглядаючи його як потужний інструмент культурної дипломатії та зовнішньополітичного впливу. Поширення знань про Україну та консолідація міжнародної спільноти навколо цієї теми стали ключовими пріоритетами.
Метою статті є аналіз діяльності найбільших наукових центрів США та Канади в галузі українознавства, визначення тенденцій розвитку та найбільш актуальних тем, перспективних напрямків майбутнього українознавства в цих країнах.
Висновки. Українознавчі центри США та Канади нині співпрацюють з іншими інституціями в Україні та світі, що сприяє розвитку українознавства, його інтеграції у світове академічне середовище, глибшому розумінню України та поширенню знань про неї на міжнародному рівні, що є особливо важливим у контексті російсько-української війни та сучасних геополітичних викликів.
Проаналізувавши тематику наукових досліджень основних україністичних центрів у цих країнах за останні роки, ми дійшли висновку, що пріоритетними напрямами українознавства в цих країнах на сьогодні є: Голодомор в Україні 1923-1933 рр.; проблеми сучасної України, зокрема її внутрішньо переміщеного населення; усна історія сучасної російсько-української війни; проблеми реінтеграції тимчасово окупованих українських територій; майбутня відбудова України; Екологічні злочини Росії під час нинішньої війни; імперський досвід України XVII–XX ст.; причини та наслідки Євромайдану та Революції Гідності 2013-2014 рр.; мовознавство, літературознавство, церковно-релігієзнавство тощо. На перспективу науковцям необхідно підготувати оригінальні наукові дослідження із зазначених проблем українознавства.