Екскурси геомагнітного поля хронубрюнес. Частина 2: Магнітостратиграфія субаеральних відкладів та вплив на довкілля
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
20 грудня 2024 р.
Автор(и) :
Бахмутов, Володимир
Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України
Мельник, Галина
Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України
Главацький, Дмитро
Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України
Поляченко, Євген
Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна Національної академії наук України
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
4(107)
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
13
Кінцева сторінка :
22
Цитування :
[APA 7] Бахмутов, В., Мельник, Г., Главацький, Д., & Поляченко, Є. (2024). Geomagnetic Field Excursions of the Brunhes Chron. Part 2: Magnetostratigraphy of Subaerial Deposits and Impact on the Environment. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, (4(107)), 13–22. https://doi.org/10.17721/1728-2713.107.02
[ДСТУ] Geomagnetic Field Excursions of the Brunhes Chron. Part 2: Magnetostratigraphy of Subaerial Deposits and Impact on the Environment / В. Бахмутов et al. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2024. no. 4(107). P. 13—22. DOI: 10.17721/1728-2713.107.02 (date of access: 17.07.2026).
Вступ. Сучасний стан та проблеми дослідження екскурсів хрону Брюнес розглянуто у першій частині статті. Зокрема, зазначено, що найбільш надійно встановленими у хроні Брюнес вважаються екскурси Laschamp (41 тис. років тому), Blake (114 тис. років тому), Iceland Basin (188 тис. років тому). У другій частині статті наведено детальний огляд та приклади застосування геомагнітних екскурсів хрону Брюнес при кореляції субаеральних відкладів плейстоцену, зокрема лесово-ґрунтових товщ України і суміжних країн Європи.
Методи. Дослідження лесово-ґрунтових товщ виконувались палеомагнітними та петромагнітними методами. Розрахунок характеристичної компоненти намагнічуваності виконувався статистичними методами сферичних даних.
Результати. Представлено нові результати дослідження лесово-ґрунтового розрізу Роксолани, що доповнюють попередню магнітостратиграфічну шкалу. У розрізі виявлено екскурс оберненої полярності на рівні нижньозавадівського педокомплексу (S4; корелянт MIS 11), що в нашій інтерпретації зіставляється з подією Unnamed віком 430 тис. років тому, описаною раніше у лесових розрізах В'язівок і Меджибіж. Обговорено останні роботи з вивчення проблематики впливу екскурсів на зміни довкілля, зокрема на палеоекологічні та кліматичні зміни в останньому льодовиковому періоді.
Висновки. Сучасними дослідженнями лесово-ґрунтової формації України виявлено екскурси Unnamed (430 тис. років тому) та Big Lost (540 тис. років тому). Відсутність інших добре задокументованих глобальних екскурсів у верхньоплейстоценових лесово-ґрунтових відкладах може пояснюватися як неповнотою відбору зразків, так і стратиграфічними перервами, особливостями палеомагнітного "запису" та недостатньою вивченістю магнітної мінералогії цих порід. Вплив інверсій та екскурсів геомагнітного поля на зміни довкілля є дискусійним питанням, що потребує подальших досліджень, особливо у сфері пошуку механізмів такого впливу. Оскільки багато дослідників підкреслюють роль атмосферного озону у змінах клімату та довкілля, запропонований у (Kilifarska, Bakhmutov, & Melnyk, 2020) механізм може пояснювати зв'язок змін геомагнітного поля та клімату.
Методи. Дослідження лесово-ґрунтових товщ виконувались палеомагнітними та петромагнітними методами. Розрахунок характеристичної компоненти намагнічуваності виконувався статистичними методами сферичних даних.
Результати. Представлено нові результати дослідження лесово-ґрунтового розрізу Роксолани, що доповнюють попередню магнітостратиграфічну шкалу. У розрізі виявлено екскурс оберненої полярності на рівні нижньозавадівського педокомплексу (S4; корелянт MIS 11), що в нашій інтерпретації зіставляється з подією Unnamed віком 430 тис. років тому, описаною раніше у лесових розрізах В'язівок і Меджибіж. Обговорено останні роботи з вивчення проблематики впливу екскурсів на зміни довкілля, зокрема на палеоекологічні та кліматичні зміни в останньому льодовиковому періоді.
Висновки. Сучасними дослідженнями лесово-ґрунтової формації України виявлено екскурси Unnamed (430 тис. років тому) та Big Lost (540 тис. років тому). Відсутність інших добре задокументованих глобальних екскурсів у верхньоплейстоценових лесово-ґрунтових відкладах може пояснюватися як неповнотою відбору зразків, так і стратиграфічними перервами, особливостями палеомагнітного "запису" та недостатньою вивченістю магнітної мінералогії цих порід. Вплив інверсій та екскурсів геомагнітного поля на зміни довкілля є дискусійним питанням, що потребує подальших досліджень, особливо у сфері пошуку механізмів такого впливу. Оскільки багато дослідників підкреслюють роль атмосферного озону у змінах клімату та довкілля, запропонований у (Kilifarska, Bakhmutov, & Melnyk, 2020) механізм може пояснювати зв'язок змін геомагнітного поля та клімату.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки::103 Науки про Землю
Галузі науки і техніки (FOS) :
Природничі науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
2.34 MB
Контрольна сума :
(MD5):61752f97a73d040fc85ecae84112818a
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International