Екскурси геомагнітного поля хронубрюнес. Частина 2: Магнітостратиграфія субаеральних відкладів та вплив на довкілля

Бахмутов, В., Мельник, Г., Главацький, Д., Поляченко, Є. (2025). Екскурси геомагнітного поля хронубрюнес. Частина 2: Магнітостратиграфія субаеральних відкладів та вплив на довкілля. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(107), 13-22.

Вступ. Сучасний стан та проблеми дослідження екскурсів хрону Брюнес розглянуто у першій частині статті. Зокрема, зазначено, що найбільш надійно встановленими у хроні Брюнес вважаються екскурси Laschamp (41 тис. років тому), Blake (114 тис. років тому), Iceland Basin (188 тис. років тому). У другій частині статті наведено детальний огляд та приклади застосування геомагнітних екскурсів хрону Брюнес при кореляції субаеральних відкладів плейстоцену, зокрема лесово-ґрунтових товщ України і суміжних країн Європи.

Методи. Дослідження лесово-ґрунтових товщ виконувались палеомагнітними та петромагнітними методами. Розрахунок характеристичної компоненти намагнічуваності виконувався статистичними методами сферичних даних.

Результати. Представлено нові результати дослідження лесово-ґрунтового розрізу Роксолани, що доповнюють попередню магнітостратиграфічну шкалу. У розрізі виявлено екскурс оберненої полярності на рівні нижньозавадівського педокомплексу (S4; корелянт MIS 11), що в нашій інтерпретації зіставляється з подією Unnamed віком 430 тис. років тому, описаною раніше у лесових розрізах В'язівок і Меджибіж. Обговорено останні роботи з вивчення проблематики впливу екскурсів на зміни довкілля, зокрема на палеоекологічні та кліматичні зміни в останньому льодовиковому періоді.

Висновки. Сучасними дослідженнями лесово-ґрунтової формації України виявлено екскурси Unnamed (430 тис. років тому) та Big Lost (540 тис. років тому). Відсутність інших добре задокументованих глобальних екскурсів у верхньоплейстоценових лесово-ґрунтових відкладах може пояснюватися як неповнотою відбору зразків, так і стратиграфічними перервами, особливостями палеомагнітного "запису" та недостатньою вивченістю магнітної мінералогії цих порід. Вплив інверсій та екскурсів геомагнітного поля на зміни довкілля є дискусійним питанням, що потребує подальших досліджень, особливо у сфері пошуку механізмів такого впливу. Оскільки багато дослідників підкреслюють роль атмосферного озону у змінах клімату та довкілля, запропонований у (Kilifarska, Bakhmutov, & Melnyk, 2020) механізм може пояснювати зв'язок змін геомагнітного поля та клімату.