РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ: ВОЄННИЙ СТАН ТА ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД

ДЕХТЯРЕНКО, Ю. (2023). REGULATION OF LAND RELATIONS IN UKRAINE: MILITARY LAW AND THE POST-WAR PERIOD. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 18(2), 31–37. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2023/18-5/14

В с т у п . Актуальність. Земельна реформа в Україні триває вже понад 32 роки. Як через певні системні прорахунки, так і через недостатність ресурсів для її забезпечення більшість цілей земельної реформи досі залишаються нереалізованими. Запровадження ринкових земельних відносин не стало гарантією сталого землекористування. Назріла нагальна потреба термінової корекції земельної реформи, обґрунтування нових інноваційних підходів до реформування земельних відносин у контексті світових тенденцій та з урахуванням особливостей, що зумовлені збройною агресією Росії та запровадженням в Україні режиму воєнного стану. Метою статті є з'ясування особливостей регулювання земельних відносин у період дії воєнного стану та обґрунтування перспектив правових аспектів децентралізації та дерегуляції у сфері регулювання земельних відносин у повоєнний період. Для досягнення цієї мети було визначено такі завдання: визначити систему факторів, що зумовили необхідність запровадження спрощеного порядку доступу до земель для ведення сільськогосподарського виробництва під час воєнного стану; проаналізувати основні законодавчі новели щодо забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану; дослідити особливості запровадженого "пакета земельної реформи" в контексті децентралізації та дерегуляції у сфері земельних відносин.
М е т о д и . Проблеми науково-методичних засад удосконалення процесів землеустрою та регулювання земельних відносин на різних рівнях управління розкрито в працях провідних українських учених. Однак попередні дослідження були зосереджені на деяких аспектах цієї проблеми. Недостатньо уваги приділено регулюванню земельних відносин в умовах децентралізації влади, забезпеченню дерегуляції у сфері земельних відносин. Дослідження щодо регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану не проводились.
Р е з у л ь т а т и . Визначено систему факторів, що зумовили необхідність запровадження спрощеного порядку доступу до землі для ведення сільськогосподарського виробництва під час дії воєнного стану. Проаналізовано ключові законодавчі новели щодо продовольчої безпеки, особливості регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану. Досліджено особливості запровадженого "пакета земельної реформи" в контексті децентралізації та дерегуляції у сфері земельних відносин. Проаналізовано реформаторські ініціативи, запроваджені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", який через масштаби (торкнувся чотирьох кодексів та 22 законів України) і важливість змін (29 реформаторських ініціатив) отримав назву "Земельна Конституція". Зазначено, що особливості регулювання земельних відносин у період дії воєнного стану практично повністю призупинили реалізацію земельного законодавства – "пакета земельної реформи". Проте в повоєнний період напрацьовані правові підґрунтя дадуть змогу забезпечити успішну фіналізацію земельної реформи в Україні. Зроблено висновки та визначено перспективи подальших розвідок в означеному напрямі. Проведений ретельний аналіз показав, що за відносно короткий строк було створено необхідну законодавчу базу для завершення земельної реформи в Україні, визначено науково обґрунтовані перспективи впорядкування земельних відносин на засадах децентралізації та дерегуляції.
В и с н о в к и . Визначено основні фактори, що стали причиною запровадження спрощеного порядку доступу до земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва під час дії воєнного стану. Акцентовано увагу на ключових законодавчих новелах, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки в Україні. Проаналізовано особливості регулювання земельних відносин у період воєнного стану в умовах припинення функціонування державного реєстру речових прав та державного земельного кадастру. Доведено, що за відносно короткий час було створено необхідну законодавчу базу для завершення земельної реформи в Україні, визначено науково обґрунтовані перспективи впорядкування земельних відносин на засадах децентралізації та дерегуляції. Перспективи подальших розвідок в означеному напрямі пов'язуються з необхідністю наукового обґрунтування системи механізмів, інструментів та методів формування багаторівневої системи управління земельними ресурсами в контексті забезпечення децентралізації та дерегуляції у сфері земельних відносин, які повинні являти собою інтегровану сукупність взаємопов'язаних елементів, що зберігають своє індивідуальне значення та мають цільову спрямованість відповідно до концепції сталого розвитку територій.