The psychological determinants of subjective well-being in civilians and military personnel with hearing impairments

Dembytska, N. M., & Mykoliuk, D. O. (2025). The psychological determinants of subjective well-being in civilians and military personnel with hearing impairments. Ukrainian Psychological Journal, (1), 169–186. https://doi.org/10.17721/upj.2025.1(23).8

Представлено результати емпіричного дослідження психологічних чинників суб’єктивного благополуччя цивільних й військовослужбовців з порушеннями слуху. Вибірку склали 270 осіб із порушеннями слуху, серед яких 51 цивільна особа та 219 військовослужбовців. Результати дослідження засвідчили, що для цивільних осіб із порушеннями слуху статистично значущими чинниками суб’єктивного благополуччя є автономія, управління середовищем, соціальна підтримка, самооцінка, а негативним чинником – позитивні стосунки. Для військовослужбовців із порушеннями слуху такими чинниками виступають: самоприйняття, соціальна підтримка та самооцінка. Для цивільних з порушеннями слуху соціальна підтримка виявилася найсильнішим позитивним предиктором, попри комунікативні бар’єри, за умови її доступності; адекватна самооцінка сприяє адаптації та резильєнтності, тоді як автономія та управління середовищем забезпечують контроль над власним життям і збереження своєї культурної ідентичності. Однак, позитивні стосунки в цій групі мають негативний вплив, що може свідчити про зовнішню вимушеність у підтримці таких зв’язків. Для військовослужбовців з порушеннями слуху соціальна підтримка допомагає зменшити психоемоційне навантаження, сприяючи адаптації та реабілітації. Самоприйняття дозволяє інтегрувати досвід втрати слуху у свою ідентичність. Адекватна самооцінка підтримує мілітарну ідентичність, надає відчуття цінності та здатності здійснювати вагомий внесок у спільноту. Отже, збіг соціальної підтримки в обох регресійних моделях підкреслює фундаментальне значення цього предиктора для адаптації, добробуту, подолання комунікативних бар’єрів осіб з порушеннями слуху. Отримані результати поглиблюють розуміння чинників суб’єктивного благополуччя осіб із втратою слуху та можуть бути використані для розробки програм психологічної реабілітації й консультування цієї категорії осіб.