ПРАВО ВІДПОВІДАЧА НА ПЕРЕГЛЯДАННЯ ЗАОЧНОГО РІШЕННЯ: ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДИВЕРСІЇ ЗІ СТОРОНИ ВІДПОВІДАЧА ЧИ РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА БУТИ ВИСЛУХАНИМ

Віцькар, А., Угриновська, О. (2024). THE RIGHT OF THE DEFENDANT TO REVIEW A DECISION IN ABSENTIA: LEGALIZATION OF PROCEDURAL SABOTAGE ON THE PART OF THE DEFENDANT OR REALIZATION OF THE RIGHT TO BE HEARD. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 127(1), 62–69. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/1.127-10

Вступ. Статтю присвячено доктринальному вивченню права відповідача на переглядання заочного рішення крізь призму строковості правової конструкції реалізації зазначеного права.
Методи. У роботі використано такі методи: формально-логічний; моделювання; компаративістський; аналізу та синтезу.
Результати. Виокремлено правові наслідки подання відповідачем заяви про переглядання заочного рішення з порушенням строку, установленого Цивільно-процесуальним кодексом України (далі ЦПК України); за відсутності правових підстав для поновлення зазначеного строку змодельовано дискреційні повноваження суду щодо переглядання заочного рішення в порядку цивільного судочинства. Наголошено на активному застосуванні в судовій практиці до 09 листопада 2021 року єдиного, науково обґрунтованого й виправданого в практичному аспекті підходу до розв'язання питання пропущення відповідачем строку на подання заяви про переглядання заочного рішення та за відсутності підстав для його поновлення. З урахуванням ґрунтовного вивчення мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року виокремлено основні обставини, які стали підставою для формування колегією суддів Великої Палати висновку щодо правових наслідків і, відповідно, дій суду у випадку подання заяви про переглядання заочного рішення з пропущенням строку й за відсутності підстав для його поновлення. Після вивчення законодавчо закріплених у ЦПК України вимог до заяви про переглядання заочного рішення було сформульовано критерії "належно оформленої" такої заяви, яка внаслідок ст. 286 ЦПК України підлягає прийняттю судом до розгляду по суті.
Висновки. З огляду на правову природу інституту заочного розгляду справи, який є своєрідною процесуальною санкцією для відповідача й передбачає для нього певні обмеження в процедурі оскарження рішення суду, зокрема в частині законодавчого встановлення строку на подання заяви про переглядання справи, висловлено думку про те, що залишення без розгляду заяви про переглядання заочного рішення з підстав пропущення установленого законом строку на подання не може бути кваліфіковано як порушення прав відповідача і позбавлення його права на оскарження рішення в загальному порядку. Наголошено на неможливості постановлення ухвали про залишення заяви про переглядання заочного рішення без задоволення з підстав пропущення визначеного законом строку й за відсутності підстав для його поновлення, оскільки зазначене суперечитиме як положенням ст. 126 ЦПК України, так і закріпленим у ст. 288 ЦПК України підставам для постановлення судового рішення за результатами розгляду заяви про переглядання заочного рішення по суті.