ПЕРСПЕКТИВИ ОСВОЄННЯ НОВОГО РУДНОГО ВУЗЛА УГУР НА ПІВНІЧНОМУ ЗАХОДІ КЕДАБЕКСЬКОГО РУДНОГО РАЙОНУ (МАЛИЙ КАВКАЗ, АЗЕРБАЙДЖАН)

Імамвердієв, Н., Баба-заде, В., Мурсалов, С., Валієв, А., Мансуров, М., Ісмаїлова, A. (2021). PROSPECTS OF NEWLY DISCOVERED UGUR AREA IN THE NORTHWEST OF THE GEDABEY ORE DISTRICT (LESSER CAUCASUS, AZERBAIJAN). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(93), 53–63. https://doi.org/10.17721/1728-2713.93.06

Описано рудний вузол Угур, розташований на північному заході Кедабекського рудного району Малого Кавказу в республіці Азербайджан. Наведено результати аналізу проб, відібраних з відкритих гірничих виробок (траншей, канав), зі свердловин, пробурених методом RC, а також зведені дані про рудні перетини із значущим вмістом золота (>0,29 ppm). Встановлено, що площа рудного вузла може бути збільшена за рахунок високих вмістів золота і срібла в бороздовій і штуфних пробах на 2,5 км у широтному і на 2 км у довготному напрямках; при цьому золоторудне родовище Реза приурочено до центральної частини рудного вузла. З рудних мінералів присутній кристалічний гематит. Ближче до земної поверхні спостерігаються інтенсивні баритові і барит-гематитові прожилки, а також зустрічається залізний капелюх сульфідних покладів. У ході розвідувального випробування головних зон мінералізації, розкритих траншеями № 1, 2, 3, які розташовані на відстані до 270 м одна від одної, у відібраних зразках було виявлено промислові вмісти золота і срібла. Також було відібрано близько 550 зразків з оголень № 1 і № 2. У місцях виходу основного рудного тіла на денну поверхню спостерігаються вторинні кварцити з барит-гематитовими прожилками, над якими збереглися скупчення гідроксидів заліза, що цементують брекчії кварцу і кварцитів. А на ділянках з інтенсивно виявленим вивітрюванням зустрічається "червона маса", що є продуктом окиснення гематитових штоків і штокверків. Являючи собою типові залізні капелюхи сульфідних покладів, ці, розкриті в канавах, рудні скупчення, мають потужність близько 5–10 м з вмістом золота 0,3–2,0 ppm і срібла 1,0–15,0 ppm. У центральній частині родовища було пробурено алмазним бурінням десять свердловин (UGDD 01–10). Свердловини випробовувалися цілком і безперервно, а довжини проб в основному становили 1 метр. Значущі інтервали з довжинами проб 1 м і більше та із середньозваженими вмістами, що перевищують 0,29 ppm (>0,29 ppm і >0,9 м), узагальнено в таблиці. Зроблено висновок про те, що характер навколорудних гідротермально-метасоматичних змін вмісних порід, що зустрічається на даному родовищі, типовий для верхніх рівнів високосульфідних епітермальних родовищ, що зазнали оброку паром. Даний тип гідротермальних змін у більшості рудних систем може перекривати інтервали з кавернозними і оксидними зонами, що містять більш багату золоторудну мінералізацію.