О.П.Оглоблин: Організаційна і викладацьку діяльність в Київському інституті народної освіти (1920-1930 рр.)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
1 травня 2024 р.
Автор(и) :
Ляпіна, Олена
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
157
Випуск :
2
ISSN :
1728-2640
Початкова сторінка :
44
Кінцева сторінка :
50
Цитування :
[APA 7] Ляпіна, О. (2024). О.П.Оглоблин: Організаційна і викладацьку діяльність в Київському інституті народної освіти (1920-1930 рр.). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 157(2), 44–50. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2023.157.6
[ДСТУ] Ляпіна О. О.П.Оглоблин: Організаційна і викладацьку діяльність в Київському інституті народної освіти (1920-1930 рр.). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 2024. Т. 157, № 2. С. 44—50. DOI: 10.17721/1728-2640.2023.157.6 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Олександр Оглоблин – одна з найцікавіших постатей української історіографії ХХ ст. Дослідники життя і творчості історика акцентували передусім його наукову діяльність, натомість дуже побіжно згадуючи викладацьку роботу. Отже, мета дослідження – розглянути науково-організаційної аспект діяльності вченого в Київському ІНО.
Методи. Загальнонаукові методи – історичний, логічний, аналізу, синтезу та системного підходу, загальноісторичні методи – порівняльний, ретроспективний, синхроністичний, принципи історизму, наукової об'єктивності, достовірності дозволили здійснити всебічний аналіз і оцінку історичного контексту означеної теми. Факти, проаналізовані у даній статті, розглядаються у розвитку, на тлі конкретно-історичної обстановки, що передбачає застосування методу порівняльно-співставного аналізу. При підборі й аналізі джерел були застосовані комплексний підхід, проблемно-хронологічний і компаративний методи.
Результати. У статті виділено й охарактеризовано два періоди педагогічної діяльності вченого в КІНО. Аналізуються основні напрями роботи О. Оглоблина щодо організації професійної підготовки істориків. Простежено створення і розбудову Історичного кабінету ім. О.М. Лазаревського, який О. Оглоблин розглядав в якості наукового центру м. Києва, визначено основні напрями роботи Історичного семінару вищого типу при КІНО. О. Оглоблину вдалося не тільки організувати кілька секцій семінару, але й забезпечувати його фахову роботу впродовж 1923-1929 рр.
Висновки. У 1921–1925 рр. О. Оглоблин реалізував себе переважно як здібний організатор освітнього процесу – очолив і налагодив роботу основного курсу інституту. За його ініціативи створюється Історичний кабінет ім. О.М. Лазаревського, що мав стати потужним науково-дослідним центром м. Києва; відбувається становлення семінарів вищого типу, покликаних підготувати молодь до ґрунтовних дослідницьких студій. Упродовж 1926–1930 рр. проф. О. Оглоблин ініціює створення спеціалізованого архівного семінару для поглибленого вивчення інформаційного потенціалу й особливостей роботи з матеріалами українських і зарубіжних архівів. Основна мета вченого – створити наукову школу дослідників економічної історії України. І йому це майже вдалося, але в період масових репресій другої половини 1930-х рр. більшість його учнів загинула, а сам О. Оглоблин змушений був підлаштовуватись під обставини, змінивши тематику своїх академічних студій.
Ключові слова: О.Оглоблин, Київ, міжвоєнний період, Київський інститут народної освіти, педагогічна діяльність, історична освіта, фахова підготовка, наукова школа.
Методи. Загальнонаукові методи – історичний, логічний, аналізу, синтезу та системного підходу, загальноісторичні методи – порівняльний, ретроспективний, синхроністичний, принципи історизму, наукової об'єктивності, достовірності дозволили здійснити всебічний аналіз і оцінку історичного контексту означеної теми. Факти, проаналізовані у даній статті, розглядаються у розвитку, на тлі конкретно-історичної обстановки, що передбачає застосування методу порівняльно-співставного аналізу. При підборі й аналізі джерел були застосовані комплексний підхід, проблемно-хронологічний і компаративний методи.
Результати. У статті виділено й охарактеризовано два періоди педагогічної діяльності вченого в КІНО. Аналізуються основні напрями роботи О. Оглоблина щодо організації професійної підготовки істориків. Простежено створення і розбудову Історичного кабінету ім. О.М. Лазаревського, який О. Оглоблин розглядав в якості наукового центру м. Києва, визначено основні напрями роботи Історичного семінару вищого типу при КІНО. О. Оглоблину вдалося не тільки організувати кілька секцій семінару, але й забезпечувати його фахову роботу впродовж 1923-1929 рр.
Висновки. У 1921–1925 рр. О. Оглоблин реалізував себе переважно як здібний організатор освітнього процесу – очолив і налагодив роботу основного курсу інституту. За його ініціативи створюється Історичний кабінет ім. О.М. Лазаревського, що мав стати потужним науково-дослідним центром м. Києва; відбувається становлення семінарів вищого типу, покликаних підготувати молодь до ґрунтовних дослідницьких студій. Упродовж 1926–1930 рр. проф. О. Оглоблин ініціює створення спеціалізованого архівного семінару для поглибленого вивчення інформаційного потенціалу й особливостей роботи з матеріалами українських і зарубіжних архівів. Основна мета вченого – створити наукову школу дослідників економічної історії України. І йому це майже вдалося, але в період масових репресій другої половини 1930-х рр. більшість його учнів загинула, а сам О. Оглоблин змушений був підлаштовуватись під обставини, змінивши тематику своїх академічних студій.
Ключові слова: О.Оглоблин, Київ, міжвоєнний період, Київський інститут народної освіти, педагогічна діяльність, історична освіта, фахова підготовка, наукова школа.
Ключові слова :
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
406.25 KB
Контрольна сума :
(MD5):5960c8acc487101d0475bc1319c67db0
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International