ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ПРАЦІВНИКІВ ТРАНСПОРТУ

YE., P. R. (2024). FOREIGN EXPERIENCE OF LABOR REGULATION RELATIONS OF TRANSPORT EMPLOYEES. Social Law(2). https://doi.org/10.32751/2617-5967-2024-02-05

У статті здійснено розгляд зарубіжного досвіду правового регулювання трудових відносин працівників транспорту. Розглянуто основні види транспортних систем, які існують у світі та зроблено висновок про те, що правове регулювання трудових відносин працівників транспорту буде визначатися саме із врахуванням розвитку того чи іншого виду транспорту. Досліджено, що нормативно-правового регулювання у транспортній сфері у зарубіжних країнах здійснюється різними способами, а саме: 1) спеціальний нормативно-правовий акт, в якому й здійснюється систематизація трудових відносин загалом; 2) загальне трудове законодавства - Трудовий кодекс; 3) спеціальні акти, які визначають аспекти правового регулювання працівників транспорту та інші питання щодо регулювання, функціонування та роботи того чи іншого виду транспорту; 4) спеціальний профільний кодекс – Транспортний кодекс; 5) колективний договір; 6) внутрішні (локальні) акти, які детально регламентують алгоритм дій працівників в тій чи іншій ситуації; 7) галузеві угоди щодо регулювання трудових правовідносин та підвищення рівня соціального захисту працівників транспорту; 8) прийняття відповідних планів соціальних заходів на рівні окремого підприємства (соціальні плани). Особливий акцент зроблено саме на колективному договорі, як основному акті на підприємствах транспортної сфери. Колективний договір спрощує правове регулювання праці в цілому, забезпечує диференційований підхід до регулювання праці у цій галузі, створюється реальний діалог між працівниками та роботодавцями, може передбачити додаткові гарантії для працівників транспорту тощо. Окрему увагу в роботі звернуто й на відповідні плани соціальних заходів на рівні окремого підприємства, в яких окреслюється напрямки формування та поетапної реалізації соціальних гарантій та соціального захисту на конкретних підприємствах. У статті зауважено на тому, що особливе значення у питанні нормативноправового регулювання трудових відносин працівників транспорту у зарубіжних країнах також відведено внутрішнім (локальним) актам, які детально регламентують алгоритм дій працівників в тій чи іншій ситуації. Особливо гостро це питання стосується пілотів та машиністів, які мають не тільки належним чином виконувати свої посадові обов’язки, а й слідкувати за тим, щоб не було доступу сторонніх осіб до їх робочого місця, механізмів, устаткування, яким здійснюється керування тощо.