Самітницька література Японії: Від трансгресії до канону

Дисертацію присвячено проблемі вивчення самітницької літератури Японії інджя бунґаку (隠者文学) – самобутнього літературного напряму середньовічного періоду, що припав на кінець доби Хейан (794-1185 рр.), добу Камакура (1185-1333 рр.) та добу Муромачі (1336-1573 рр.). Цей напрям об’єднує в собі прозові й поетичні твори, написані самітниками та сфокусовані на самітницькій проблематиці.
Матеріал дослідження представлений наступними художніми творами: китайськомовні вірші канші та японськомовні вірші вака з різних збірок доби Нара та Хейан; вірші Сайґьо зі збірок «Шінкокін-вакашю» та «Санкашю», моноґатарі доби Хейан («Такеторі-моноґатарі», «Ісе-моноґатарі», «Ґенджі-моноґатарі»), ніккі та дзуйхіцу доби Хейан («Каґеро-ніккі», «Мурасакі-шікібу ніккі», «Макура-но соші», «Чітейкі»), ніккі та дзуйхіцу доби Камакура («Ходжьокі», «Товадзуґатарі» та «Цуредзуреґуса»), збірка сецува «Хошшіншю», вірші та трактати з теорії ренґа доби Муромачі.
У роботі вперше у вітчизняному японознавстві було систематично описано феномен японської самітницької літератури, а також теми самітництва в японській літературі загалом, сформульовано основні ознаки та принципи цього напряму, укладено список творів-представників.
З’ясовано, що поширенню практики усамітнення й появі самітницької літератури сприяло унікальне поєднання релігійно-філософських учень на території Японії, де перші підвалини заклали конфуціанство, даосизм і місцеві вірування, але основний вплив справив буддизм різних напрямів, а також синкретичні релігії на основі буддизму, на зразок гірського самітництва шюґендо.
З’ясовано основні суперечності у визначеннях та наповненні феномену «самітницької літератури» серед сучасних дослідників: існують «широкий» і «вузький» варіанти визначення самітницької літератури. За «широким» визначенням, усі твори, написані самітниками, належать до самітницької літератури. За «вузьким» визначенням, твори мають бути не лише написані самітниками, але й відображати безпосередній самітницький досвід, думки й почуття автора.


Ключові слова: японська література, самітництво, самітницька література, японська мова, переклад, перекладацькі трансформації, жіночі щоденники, японська філософія, буддизм, конфуціанство, даосизм, сабі, юґен, трансгресія.

This thesis is focused on the topic of Japanese recluse literature – a unique literary movement of the medieval period which thrived during the late Heian period (794-1185), Kamakura period (1185-1333), and Muromachi period (1336-1573). This movement combines poetry and prose whose authors were recluses and whose main focus was on the reclusive experience of its authors.
For the first time in the field of Japanese studies in Ukraine, this thesis systematically describes the phenomenon of Japanese recluse literature, as well as the topic of reclusion in Japanese literature in general, formulates the main characteristics and principles of this literary movement, and compiles a list of representative works.
It was found that the spread of the practice of reclusion and the appearance of recluse literature was facilitated by a unique combination of religious and philosophical teachings
in Japan, where the first foundations were laid by Confucianism.
The main contradictions in the definitions of “recluse literature” among modern researchers have been clarified: there are “broad” and “narrow” versions of the definition of recluse literature. According to the “broad” definition, all works written by recluses belong to recluse literature. According to the “narrow” definition, the works should not only be written by recluses, but also reflect the direct reclusive experience, thoughts and feelings of the author.

Key words: Japanese literature, reclusion, recluse literature, Japanese language, translation, translation transformations, women’s diaries, Japanese philosophy, Buddhism, Confucianism, Taoism, sabi, yugen, transgression.

Баликова Н. С. Самітницька література Японії: Від трансгресії до канону : дис. ... д-ра філос. : 035 Філологія / Баликова Ніна Сергіївна. - Київ, 2023. - 281 с.