"Він, ким зайнялось і запалало" (штрихи до ґенези мілітарного образу Т. Шевченка в історіософічних візіях Є. Маланюка)

Крупач, М. (2025). "He, By Whom, Was Ignited and Inflamed" (Shots to The Genesis of T. Shevchenko's Military Image in The Historiosophic Visions of E. Malanyuk). Shevchenko Studies(1 (28)), 155–170. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2025.1(28).155-170

Вступ. Євген Маланюк у деяких публікаціях твердив, що "весь запал, всю енергію, все напруження" та навіть "динамізм" національній революції 1917 р., а відповідно й подальшим подіям визвольної боротьби українського народу "був даний" саме Тарасом Шевченком. У сучасній історичній науці таке твердження містить явні ознаки оказіонального. Та якщо уважно простудіювати шевченкіану письменника-воїна, то там знайдемо чимало аргументів, які доволі ґрунтовно мотивують таке авторське переконання. Метою дослідження є спроба відшукати у творчості Є. Маланюка більш реалістичні пояснення ґенези міліарного образу Т. Шевченка.Методи. Використані засоби біографічного, культурно-історичного, психоаналітичного, порівняльного та герменевтичного методів, а також методів міфопоетичного, мотивного й інтертекстуального аналізів.Результати. Уперше мілітарний образ Т. Шевченка вдалося виявити в поетичній "Казці" Є. Маланюка, яка була опублікована ще 1916 р. Тож контури мілітарного образу Т. Шевченка у Є. Маланюка сформувалися ще до початку національно-визвольної боротьби українського народу 1917–1921 рр., тобто в юнацькі роки. Далі цей образ наявний не тільки в поетичній, але й прозовій творчості Є. Маланюка. Оскільки частину прози письменника можна вважати літературою факту, то саме в одній із таких публікацій вдалося виявити цілком реалістичні події національної історії, які ще в юнацькі роки наштовхнули Є. Маланюка на візію мілітарного образу Т. Шевченка.Висновки. Розкрито, що саме вшанування пам'яті Т. Шевченка 1914 р. в Києві, зокрема описане у статті "Чому ми їм не ймемо віри", стало одним із реалістичних поштовхів для творення мілітарного образу Т. Шевченка, який саме у творчості Є. Маланюка "вічно живий" та періодично "воскресає" з новою силою у критичні періоди національної історії.