Мова українських народних дум: текстово-образні універсалії
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
2011
Автор(и) :
Деценко Тетяна Петрівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мойсієнко Анатолій Кирилович
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Деценко, Т. П. (2011). Мова українських народних дум: текстово-образні універсалії. [Дис. д-ра філол. наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/7124
[ДСТУ] Деценко Т. П. Мова українських народних дум: текстово-образні універсалії : дис. … д-ра філол. наук : 03 Гуманітарні науки. Київ, 2011. 486 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/7124 (дата звернення: 18.07.2026).
Потреба у дослідженні мови народних дум у плані специфіки їх імпровізаційного текстотворення в умовах фольклорної комунікації зумовлена актуальними напрямами розвитку сучасної лінгвістики. Однією з ключових проблем у межах антропоцентричного підходу до вивчення комунікативно-дискурсивної природи думової оповіді є з’ясування того, з допомогою яких оперативних одиниць мовної пам’яті, мовної структури здійснювалося кодування, збереження текстової інформації, її ідентифікація, а також імпровізаційне відтворення.
У ході дослідження проведено аналіз часопросторової семантики та антропонімікону текстово-образних універсалій , який засвідчив наявність для дум характерного подієвого хронотопу, що передбачає наявність конкретних подій і дій героїв у часових проміжках, які в своїй послідовності творять відповідну динаміку твору, залежно від загальної композиційно-образної системи тексту.
Визначено парадигму текстово-образних універсалій з часовою семантикою, до якої належать лексичні одиниці на позначення астрономічних об’єктів, часодобових величин, загальних найменувань часу, свят та імен святих, що співвіднесені з певним часом.
Окреслено текстово-образні універсалії з просторовою семантикою, які охоплюють власне просторові поняття, ландшафт місцевості, рельєф, водний простір, населені пункти, а також поняття мікропросторової семантики. Лінгвознаки, з допомогою яких реалізуються часопросторові виміри в думах, безпосередньо засвідчують зв'язок мови аналізованих текстів з категорією епічності.
У структурі текстово-образної універсалії зафіксовано лексичні одиниці як маркери історико-часової парадигми.
У ході дослідження проведено аналіз часопросторової семантики та антропонімікону текстово-образних універсалій , який засвідчив наявність для дум характерного подієвого хронотопу, що передбачає наявність конкретних подій і дій героїв у часових проміжках, які в своїй послідовності творять відповідну динаміку твору, залежно від загальної композиційно-образної системи тексту.
Визначено парадигму текстово-образних універсалій з часовою семантикою, до якої належать лексичні одиниці на позначення астрономічних об’єктів, часодобових величин, загальних найменувань часу, свят та імен святих, що співвіднесені з певним часом.
Окреслено текстово-образні універсалії з просторовою семантикою, які охоплюють власне просторові поняття, ландшафт місцевості, рельєф, водний простір, населені пункти, а також поняття мікропросторової семантики. Лінгвознаки, з допомогою яких реалізуються часопросторові виміри в думах, безпосередньо засвідчують зв'язок мови аналізованих текстів з категорією епічності.
У структурі текстово-образної універсалії зафіксовано лексичні одиниці як маркери історико-часової парадигми.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
035 Філологія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
2.91 MB
Контрольна сума :
(MD5):5b1aeecd52a4656066b2f527843a6760
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International