Кластерний підхід у системі виробничого туризму

Корнус, A. О., Сюткін, С. І., & Корнус, O. Г. (2019). Кластерний підхід у системі виробничого туризму. Географія та туризм, (53), 9–15. https://doi.org/10.17721/2308-135x.2019.53.9-15

Мета. В основу дослідження як основну його мету покладено необхідність більш ґрунтовної систематизації та обґрунтування кластерного підходу до розвитку туристичної галузі в Україні, а також вивчення регіональних особливостей процесу кластеризації ринку виробничого туризму. Методика. Методологічну базу дослідження складає теорія економічних кластерів, а також окремі елементи концепцій територіальних виробничих комплексів і регіональних міжгалузевих комплексів, котрі були розроблені до неї. У дослідженні були використані різноманітні теоретичні методи і прийоми наукового географічного дослідження, зокрема аналіз, синтез, систематизація та інші. Результати. Коротко схарактеризовано сутність кластерного підходу, особливості туристичних кластерів у контексті виробничого туризму. Проведено аналіз світового досвіду підвищення конкурентоспроможності регіонів шляхом реалізації кластерної політики та цілеспрямованого створення територіальних туристичних кластерів. Показано структуру виробничо-туристичних кластерів, особливості встановлення їхніх меж. Вважаємо, що сучасна концепція виробничо-туристичних кластерів, як сукупностей технологічно пов’язаних і географічно сконцентрованих підприємств, цілком здатна об’єднати і поглинути існуючі суспільно-географічні категорії «територіально-рекреаційних комплексів» і «рекреаційно туристичних комплексів». На нашу думку, цілком виправданим у нинішніх соціально-економічних умовах виглядає формування у кожному з регіонів України кількох виробничо-туристичних кластерів. Наукова новизна. Виходячи з існуючих підходів до визначення туристичних кластерів сформульовано поняття виробничо-туристичного кластера. Під останнім ми розуміємо територіальне поєднання підприємств промисловості, сільського господарства, транспорту чи сфери послуг, які мають туристичну привабливість та проводять екскурсії на свої виробництва. Крім того, у складі такого кластера мають бути представлені необхідні елементи туристичної інфраструктури (транспортної, готельно ресторанної тощо). Запропоновано схему поступової розбудови регіональних виробничо-туристичних кластерів. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні регіональних стратегій соціально-економічного розвитку, програм розвитку туризму у регіонах України. Формування виробничо-туристичних кластерів посилить пропагування внутрішнього туризму. Приймаючий виробничий туризм цілком може стати своєрідною платформою для місцевого розвитку, а вдала промоція регіону позитивно вплине на його економіку. Кластеризація може стати потужним інструментом підвищення рівня туристичної діяльності. Кластерний підхід забезпечить більше комбінування і взаємопроникнення різних типів рекреаційно-туристичних занять. Це зробить рекреаційну діяльність ефективнішою, оскільки за одиницю часу задовольнятиметься більше рекреаційних потреб.