Моделювання оптимізації розробки на родовищі Балахани-Сабунчу-Рамана (V горизонт)

Nasibova, G., & Zeynalova, S. (2025). Modeling of development optimization in Balakhani-Sabunchu-Ramana field (V horizon). Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 4(111), 88-95. https://doi.org/10.17721/1728-2713.111.10

Вступ. У статті представлено принципи застосування методів релевантності для моделювання та оптимізації процесу розробки, таких як контрольні карти Шухарта. Цей метод надає керівництво для детального процесу розробки, який враховує різні питання, що часто виникають під час впровадження заводнення як на морських, так і наземних нафтогазових родовищах, під час видобутку рідин із пласта, проблеми під час буріння свердловин, під час видобутку нафти тощо. Використовуючи метод контрольних карт Шухарта, вдалося отримати адекватну відповідь на проблему (коригування процесу розробки) при вивченні питань оптимізації динаміки видобутку нафти з родовища. Водночас цей метод корисний як для аналізу всіх динамічних рядів, так і для окремих сегментів (етапів). Метою побудови контрольних карт є визначення точок, у яких процес виходить зі стаціонарного стану, щоб згодом визначити причини виниклих відхилень та усунути їх. Метою побудови контрольних карт Шухарта є визначення меж системної мінливості процесу та прогнозування поведінки процесу в найближчому майбутньому на основі даних минулого процесу.

Методи. Криві розробки було побудовано з використанням геологічних і промислових даних. Цей графік дає змогу визначити оптимальний режим розробки, перерахувати запаси нафти і газу та повно відобразити ефективний видобуток вуглеводнів з родовища.

Результати. Аналізуючи взаємозв'язок між кривими розробки, відновленням тиску, темпами зростання видобутку нафти і газу для різних періодів розробки, можливе коригування.

Висновки. В результаті дослідження, проведеного з використанням динамічної моделі контрольних карт Шухарта, стало можливим контролювати та регулювати процеси розробки V горизонту родовища Балахани–Сабунчу–Рамана, яке є об'єктом експлуатації, а також визначати рівні оптимальності цих процесів та ефективність використання відповідних методів підвищення коефіцієнта вилучення нафти. Цей метод виявився ефективним у збільшенні видобутку, може ефективно підвищити виробничі показники під час процесу оптимізації, що має вирішальне значення для впровадження уточненого управління окремими горизонтами, визначення виходу за межі регулювання розробки.