Поліпшення візуалізації геологічної структури району Говсан, Азербайджан, за допомогою VSP

Ahmadov, T., & Asadli, A. (2025). Improving the Visualization of the Geological Structure of the Hovsan Area, Azerbaijan Using VSP. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 1(108), 61-66. http://doi.org/10.17721/1728-2713.108.08

Вступ. Підвищення роздільної здатності (як вертикальної, так і горизонтальної) наземної та свердловинної сейсмічної розвідки є актуальним завданням, що стоїть перед геофізиками. Існують різні методи підвищення роздільної здатності сейсмічних досліджень, серед яких особливе місце посідає врахування нееластичного поглинання. Цей метод не отримав широкого розповсюдження порівняно з іншими методами (наприклад, розподіл загального заряду вибухових речовин на менші, тобто групування джерел, зворотна фільтрація – деконволюція тощо) через обмежену кількість інформації про нееластичне поглинання та складність його визначення або оцінки фактора якості середовища. Важливу інформацію для визначення фактора якості середовища та нееластичного поглинання надає свердловинна сейсморозвідки, зокрема вертикальне сейсмічне профілювання (VSP). Нещодавнє проведення VSP у свердловині № 1856 району Говсан дало змогу визначити нееластичне поглинання середовища за результатами свердловинних спостережень і, таким чином, відновити ослаблені високочастотні компоненти сейсмічного хвильового поля. Це значно поліпшило спостережувану хвильову картину на часових розрізах, збагативши їх високочастотними компонентами та, відповідно, підвищивши роздільну здатність як наземних, так і свердловинних сейсмічних даних. Метою цього дослідження є поліпшення вертикальної роздільної здатності наземної та свердловинної сейсморозвідки за допомогою даних вертикального сейсмічного профілювання щодо нееластичного поглинання геологічного середовища.

Методи. На основі даних VSP визначено параметр ефективного фактора якості Q. Для цього весь зареєстрований інтервал VSP поділено на чотири частини.

Результати. Весь зареєстрований інтервал VSP поділено на чотири частини: повний інтервал (~324–4500 м глибини) для визначення ефективного фактора якості Q та три підінтервали – верхній (~324–1887 м), середній (~1803–3799 м) і нижній (~3814–4500 м) – для розрахунку інтервальних значень фактора якості. Після визначення Q для кожного інтервалу отримано середнє значення ефективного фактора якості Q=145, яке було застосовано для відновлення ослаблених частот на часових сейсмічних розрізах та вертикальної компоненти Z профілю VSP. Порівняння вихідних та оброблених часових сейсмічних розрізів після застосування Q-фільтрації з Q=145 демонструє суттєве поліпшення роздільної здатності. Відновлення високочастотних компонент у сейсмічних записах значно поліпшило чіткість як наземних сейсмічних, так і VSP-часових розрізів. Результати підтверджують ефективність використання параметрів фактора якості, отриманих із VSP, у процесі обробки наземних сейсмічних даних.

Висновки. Застосування Q-фільтрації з ефективним фактором якості Q=145 значно поліпшило роздільну здатність як наземних, так і VSP-часових розрізів. Отримані результати демонструють ефективність використання певних параметрів VSP у процесі обробки наземних сейсмічних досліджень. Крім того, відновлення ослаблених високочастотних компонент підвищує чіткість та інтерпретованість даних. Використання фактора якості може бути інтегроване на різних етапах обробки, а оптимальні умови його застосування визначаються експериментально для досягнення найкращих результатів.