Вербалізація мізогіністичних уявлень у давньогрецьких пареміях
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2018
Автор(и) :
Левко, Олександр Вадимович
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Чухно, Юлія Василівна
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
13
ISSN :
2411-1562
Початкова сторінка :
173
Кінцева сторінка :
183
Цитування :
[APA 7] Левко, О. В., & Чухно, Ю. В. (2018). Вербалізація мізогіністичних уявлень у давньогрецьких пареміях. Studia Linguistica, (13), 173–183. https://doi.org/10.17721/StudLing2018.13.173-183
[ДСТУ] Левко О. В., Чухно Ю. В. Вербалізація мізогіністичних уявлень у давньогрецьких пареміях. Studia Linguistica. 2018. № 13. С. 173—183. DOI: 10.17721/StudLing2018.13.173-183 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті проаналізовано давньогрецькі крилаті вислови і гноми, що репрезентують уявлення про жінку, та виокремлено паремії з мізогіністичним змістом. У ході дослідження встановлено, що з чотирьох тисяч давньогрецьких паремій лише шістдесят п'ять одиниць вербалізують уявлення про жінку, що складає 1,6 % від загальної кількості. Частина цих паремій репрезентують уявлення про жіночий характер, частина – про соціальну роль жінки як дружини. Визначено, що у проаналізованих пареміях засвідчене мізогіністичне сприйняття жінки крізь призму чоловічого погляду на дійсність. У пареміях представлені уявлення про недосконалість жіночої природи та дефективність жіночого характеру. Жінка постає нестримною, балакучою, зрадливою, підступною, хитрою, мстивою, жадібною, тобто такою, що постійно загрожує душевній рівновазі і статкам чоловіка. “Жінка” і “жіночність” вважаються атрибутом дефективних рис характеру. Внаслідок аналізу мовного матеріалу зроблено висновок, що негативними рисами жіночої вдачі є хитрість, підступність, легковажність, мстивість, владність, дикий норов, балакучість, допитливість, заздрісність, лінивість, боягузтво, жадібність, розбещеність, нескромність, безсоромність, спокусливість, хвалькуватість, недобросовісність і невміння керувати господарством. Лише незначна кількість паремій репрезентують уявлення про шлюб та роль жінки як дружини-господині. Шлюб є лише вимушеним кроком чоловіка заради народження законних громадян полісу. Відтак, жінка у мовній свідомості давніх греків постає як καλὸν κακόν “добре / необхідне зло” з огляду на її роль у продовженні роду. У статті встановлено, що витоки мізогіністичних уявлень сягають образу міфічної Пандори, на яку була покладена відповідальність за світове зло і страждання людей. Мізогіністичні уявлення також представлені у художній, філософській і медичній літературі Давньої Греції. У працях Аристотеля та Гіппократа обґрунтовано нерівність жінки та чоловіка. Жінка є нижчою істотою, ніж чоловік, що проявляється у душевній природі, будові тіла і навіть ролі у народженні дітей.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
739.99 KB
Контрольна сума :
(MD5):2342ca9c72e058a76d544b6e40aab1dd
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International