Безпековий дискурс у соціолінгвістичній парадигмі

Бобир, Ю. (2021). Безпековий дискурс у соціолінгвістичній парадигмі. Studia Linguistica, (18), 24-38. https://doi.org/10.17721/StudLing2021.18.24-38

Оскільки потреба в безпеці є однією з базових потреб людини, а діяльність, спрямована на забезпечення безпеки, – важливою складовою її життєдіяльності, дослідження безпекового дискурсу як компонента безпекових реалій є завжди актуальним. На цей час безпековий дискурс фактично не досліджено з позицій дискурсивної соціолінгвістики як дискурс інституційного типу, що функціонує у процесі мовленнєвої взаємодії комунікантів у сфері безпеки. У статті обґрунтовано, що професійно-орієнтована комунікація у рамках інститутів безпеки є дискурсом інституційного типу – безпековим; визначено, в яких безпекових сферах функціонує цей дискурс, діяльність яких державних і недержавних органів охоплює; з’ясовано, яка форма діяльності зумовлює характер комунікації у сфері безпеки й впливає на формування фахової мови, розкрито зміст цієї діяльності, а також окреслено основні системотворчі характеристики безпекового дискурсу – ключовий концепт, мету та учасників спілкування. Результати дослідження є відправною точкою для подальшого комплексного вивчення характеристик безпекового дискурсу як інституційного.