Лінгвокультурні особливості корейського гумору

Проць В. І. Лінгвокультурні особливості корейського гумору : кваліфікаційна робота … «Бакалавр» : B11 Філологія (Східні мови та літератури (переклад включно) перша - корейська) / наук. кер. Йонджін Джан. Київ, 2025. 57 с.

Дослідження присвячене вивченню лінгвокультурних особливостей корейського гумору та проблемам його адаптації для україномовного й ширше – іноземного адресата. В умовах стрімкого зростання популярності корейського культурного продукту, зокрема телесеріалів (дорам), розважальних шоу та відеоконтенту, зростає і потреба у глибшому розумінні національної специфіки гумору, що в ньому використовується. Актуальність роботи зумовлена викликами перекладу таких елементів, як мовна гра, культурні алюзії та соціальні референси, які є зрозумілими для корейського глядача, але вимагають адаптації для закордонної аудиторії.
Метою дослідження є аналіз лексичних і стилістичних прийомів, а також культурних референсів, які використовуються в гумористичних жанрах корейського аудіовізуального контенту, для досягнення комічного ефекту, з подальшою метою полегшення їх перекладу й адаптації іноземними перекладачами.
Об’єктом дослідження виступають романтично-комедійні дорами та гумористичне телешоу «Gag Concert», які мають високу популярність серед корейських та іноземних глядачів. Предметом є мовні засоби створення гумору (передусім омонімія, каламбури, сарказм, іронія), а також соціокультурні аспекти жартів, що розкривають національну ментальність.
У межах роботи проаналізовано три комедійні сцени з епізодів трьох різних дорам та п’ять скетчів із шоу «Gag Concert». Аналіз засвідчив, що найбільш характерними засобами гумористичного впливу є іронія, сарказм, слепстік (фізичний гумор), омонімія та мовна гра. Окрему увагу приділено тематиці жартів, яка відображає корейські соціокультурні реалії: родинні стосунки, питання гендерних ролей, міжособистісна комунікація в рамках корпоративної ієрархії.
Результатом дослідження стало окреслення низки перекладацьких стратегій, серед яких — локалізація, уникнення, транскрипція та транслітерація, що дозволяють зберігати комічний ефект при міжкультурному перенесенні контенту.
Теоретична цінність роботи полягає у систематизації гумористичних прийомів у контексті лінгвокультурного підходу, а також у збагаченні перекладознавчих досліджень у сфері аудіовізуального перекладу. Практичне значення полягає у створенні орієнтиру для перекладачів, які працюють із корейськими ЗМІ, зокрема під час адаптації комедійного контенту до іншомовної аудиторії.