Фольклоризм творчості Миколи Гоголя

Об'єктом дослідження є український фольклор за часів Гоголя, а предметом – фольклорні мотиви в творчості Гоголя, їхня тематика, образність та художня функція у творах письменника. Мета дослідження – комплексно проаналізувати фольклорні джерела у творчості Миколи Гоголя, виявити їхню специфіку, автентичність, важливість, ґрунтовність та значущість у художньому світі письменника.
Наукова новизна дослідження полягає у комплексному та системному аналізі фольклорних джерел творчості М. Гоголя з урахуванням нових фактів та матеріалів, а також у визначенні його впливу на українську фольклористику. Основні висновки дослідження: фольклор відіграв значну роль у формуванні світогляду та естетики М. Гоголя, ставши одним із головних джерел його творчості та невід’ємною складовою їхньої популярності. Письменник широко використовував фольклорні мотиви, образи та сюжети у своїх творах, надаючи їм авторського звучання. Фольклорні елементи виконують важливу художню функцію у творчості М. Гоголя, сприяючи створенню колориту, глибини та емоційної виразності його творів. М. Гоголь зробив значний внесок у розвиток української фольклористики, збагативши її новими дослідженнями та популяризувавши український фольклор у світі.

Стальчук А. Ю. Фольклоризм творчості Миколи Гоголя : кваліфікаційна робота освітнього ступеня «бакалавр» : 035 Філологія / наук. кер. О. В. Наумовська. Київ, 2024. 52 с.