Польське Розточчя: потенціал українсько-польської співпраці у сфері рекреації та туризму

Смирнов, І., Любіцева, О., & Бєлоусова, Н. (2020). Польське Розточчя: потенціал українсько-польської співпраці у сфері рекреації та туризму. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 1-2(76-77), 23-31. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2020.76-77.3

Розкрито рекреаційно-туристичний потенціал Розточчя – регіону на південному сході Польщі, прикордонному з Укра­їною, його туристичну спеціалізацію та можливості розвитку співробітництва з Україною у сфері рекреації й туризму. Досліджено ресурсну базу регіону Розточчя для формування його сучасної туристичної спеціалізації, зокрема гастроно­мічного, міського, сільського зеленого, пішохідного, літературного, історико-пізнавального та військового різновидів ту­ризму. Розкрито специфіку гастрономічного туризму регіону, який базується на доволі специфічній сільськогосподарсь­кій базі Розточчя. Бідна природа Полісся та господарська нерозвиненість у минулому зумовили низький рівень життя місцевого населення, що і відбилося на його харчових преференціях. Основні інгредієнти страв кухні Розточчя – каші, сири, кисла капуста і горох, але нині вони у великій ціні через їхні оздоровчо-корисні властивості. Зазначено, що серед смаколиків Розточчя відсутні страви із м’яса та солодощі, що відображає рівень життя й харчування населення цього регіону в минулому. Так, найвідоміший розточанський “делікатес” – пляцек із цибулею (польською – цебуляж), але тепер ця страва місцевої бідноти стала загальнопольською гордістю, оскільки це був перший продукт Люблінського воєводс­тва, що отримав Захищене географічне зазначення Європейського союзу. Сьогодні він є першим продуктом, який рекоме­ндується туристам по приїзді до Розточчя. Цікаві й інші страви місцевої кухні – розточанський борщ, який місцеві меш­канці називають українським, коржики з борошна і води, деруни з тіста з додаванням картоплі та яєць, місцеві пельмені з начинкою з гречаної каші та сиру, розточанські котлети, які роблять не із м’яса, а з гречаної каші, сиру й картоплі. Прос­тий і здоровий характер кухні Розточчя включав обмеження на вживання солодощів. Із асортиментом гастрономії Роз­точчя можна ознайомитись на місцевих гастрономічних фестивалях, до яких належать: Галицький ярмарок “Смаки Роз­точчя” у м. Нароль, фестиваль локального продукту в м. Замость, Люблінські зустрічі з мисливською традицією і куль­турою у м. Звєжинець, фестиваль кресової їжі в м. Башня Дольна тощо. Розкрито туристичні ресурси основних міст Розточчя – Замостя, Томашува-Любельського, Щебжешина. Запропоновано маршрути військового та велотуризму на ос­нові відвідання укріплень так зв. Лінії Молотова, які збереглися у значній кількості на Розточчі.