ПРИНЦИПИ, СТАНДАРТИ ТА ЦІННОСТІ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС

ОПАНАЩУК, П. (2025). PRINCIPLES, STANDARDS AND VALUES OF THE EU HUMANITARIAN POLICY. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 21(1), 11–15. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2025/21-2/11

Вступ. Наголошено, що для України як для країни, яка прагне стати частиною Європейського Союзу, важливим є усвідомлення того, що інтеграція до ЄС не обмежується лише тим, щоб зробити відповідною до європейських стандартів вітчизняну практику функціонування інституційно-правових механізмів, які регулюють різні сфери суспільних відносин. Не менш важливим є зближення з Європою у культурно-духовній площині, в ціннісних орієнтирах, принципах та стандартах, на яких вибудовуються основні засади державної політики. З огляду на це все більшу увагу на сучасному етапі привертають до себе питання забезпечення безпеки людини, створення умов для розширення її прав і свобод, поваги до національних та релігійних особливостей, толерантного ставлення до культурного різноманіття тощо. Саме ці характеристики найбільш повно відображаються у гуманітарній політиці держави й саме їх треба покласти в основу європейської інтеграції України. Цим і зумовлена актуальність теми, обраної для цього дослідження. Адже від розуміння основних цінностей, принципів та стандартів гуманітарної політики ЄС значною мірою залежить те, наскільки ефективними будуть подальші процеси європейської інтеграції України.
Методи. У процесі проведеного дослідження з метою з'ясування рівня розкриття у вітчизняній та зарубіжній історіографії даної теми було використано метод теоретичного аналізу наукових джерел, а також метод порівняння, що дозволило вивчити наявні наукові підходи до розв'язання окресленої проблеми. З метою розкриття ціннісних орієнтирів гуманітарної політики в країнах ЄС було використано методи узагальнення, формалізації, аналізу та синтезу. У процесі дослідження було задіяно також низку інших загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, зокрема абстрагування, конкретизації, індукції та систематизації. Це дало можливість обґрунтувати сутнісні характеристики принципів та стандартів, на яких базується гуманітарна політика ЄС. З метою формулювання загальних висновків дослідження було використано метод логічного узагальнення результатів.
Результати. Розглянуто принципи супранаціональності та субсидіарності як фундаментальні основи, на яких базується функціонування ЄС. При цьому встановлено, що окремі аспекти гуманітарної політики, які стосуються таких питань, як розвиток культури, освіти, навчання, молоді та спорту, вибудовують у ЄС таким чином, щоб забезпечити максимальну свободу національних урядів у виборі шляхів їх розвитку й уникнути гармонізаційного ефекту. На практиці це означає, що акти ЄС, які мають обов'язковий характер для усіх країн-членів, не повинні гармонізувати їх законодавство в частині, яка стосується розвитку даних сфер.
Розкрито, що центральною категорією у питанні європейської самоідентифікації є становлення загальноєвропейських цінностей, які й зумовлюють своєрідну європейську ідентичність. До найбільш фундаментальних для ЄС цінностей зараховано повагу до людської гідності, свободу, демократію, рівність, верховенство права та дотримання прав людини, включаючи права осіб, що належать до меншин.
Аргументовано тезу про те, що дотримання зазначених принципів, а також приділення належної уваги захисту загально європейських цінностей є важливим інтеграційним чинником, що забезпечує єдність європейських країн не лише на основі економічного співробітництва, але й у гуманітарній площині.
Висновки. Установлено, що досвід функціонування й розширення ЄС ґрунтується на поширенні демократичних принципів і верхо венства права. Принцип поваги до прав людини та основних свобод, їх гарантування виступають об'єднавчим чинником, своєрідним ціннісним маркером, який свідчить про приналежність до європейської спільноти. Однак при цьому слід брати до уваги те, що кожна країна-член ЄС також має власну особливу національну ідентичність, зумовлену своїм власним унікальним історичним досвідом. Формування гуманітарного простору кожної окремо взятої країни відбувається з урахуванням досвіду власної політичної історії, тенденцій економічного й соціокультурного розвитку. Повага до національної ідентичності, відсутність гармонізації у деяких питаннях культурної сфери також належать до принципів, які впливають на формування загальноєвропейського гуманітарного простору.