Адміністративно-правове регулювання обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в україні та в державах-членах ЄС

Максименко В. В. Адміністративно-правове регулювання обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в Україні та в державах-членах ЄС : дис. ... доктора філософії (PhD) : 081 Право. Київ, 2025. 256 с.

Адміністративно-правове регулювання обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в Україні та в державах-членах ЄС. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – «Право». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025.
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу адміністративно-правового регулювання обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в Україні з урахуванням досвіду держав-членів ЄС.
У межах дослідження здійснено всебічний аналіз теоретико-правових засад, організаційно-правових механізмів та напрямів удосконалення регулювання зазначеної сфери в умовах сучасних викликів.
Проведено аналіз понятійно-категоріального апарату та надано пропозиції щодо його уточнення.
Окрему увагу приділено аналізу впливу норм міжнародного права на розвиток вітчизняного законодавства. Зокрема, проаналізовано розвиток міжнародно-правового регулювання у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. Проаналізовано положення конвенцій, що стали фундаментом для створення і функціонування системи міжнародного контролю та регулювання обігу наркотичних речовин, а саме: Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року (з поправками 1972 року), Конвенції про психотропні речовини 1971 року та Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 року. Встановлено, що ратифікація цих актів Україною створила підґрунтя для розвитку вітчизняного правового регулювання обігу наркотичних засобів.
Надано авторське визначення принципів адміністративно-правового регулювання обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що враховує специфіку правового регулювання в Україні та міжнародний досвід. Визначено необхідність закріплення на законодавчому рівні принципів державного контролю у сфері обігу наркотичних засобів, які б забезпечували баланс між контролем та дотриманням прав і свобод людини.
Охарактеризовано систему та повноваження суб’єктів публічної адміністрації у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів. Окреслено ключові завдання, функції та обов’язки державних органів, що здійснюють контроль у цій сфері.
Визначено основні форми адміністративно-правового регулювання, які ґрунтуються на ключових елементах механізму державного контролю. На основі проведеного аналізу запропоновано власну класифікацію форм регулювання, що включає: форми, що засновані на об’єктах контролю; форми, орієнтовані на предмет контролю; форми, пов’язані із суб’єктами контролю; форми на основі нормативно-правової природи, характеру здійснюваних заходів, а також рівня впливу на суб’єктів господарювання та інших учасників відносин у цій сфері.
Проаналізовано сучасний стан національної політики України у сфері регулювання обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, з акцентом на проблемах законодавчого регулювання та імплементації міжнародних стандартів. Виявлено низку суттєвих проблем, серед яких застарілість Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року та невиконання або часткова реалізація ключових заходів Плану заходів на 2019–2020 роки. Наголошено на доцільності розробки нової Стратегії наркополітики до 2030 року, яка би відповідала сучасним викликам, та необхідності вдосконалення системи регулювання через гармонізацію з європейськими стандартами, забезпечення доступності ліків і посилення заходів боротьби з наркоманією.
Авторкою вперше було проаналізовано всі етапи легалізації медичного канабісу в Україні, зокрема в контексті прийнятого у 2023 році Закону про медичний канабіс та комплексно визначено основні проблемні аспекти, зокрема недостатність правової визначеності окремих положень, а також заформалізованість контролю за обігом медичного канабісу. Водночас, відзначено позитивні моменти, такі як створення законодавчого підґрунтя для застосування медичного канабісу в лікуванні тяжких захворювань, можливість впровадження сучасних методів терапії та підвищення якості життя пацієнтів. Дисертаційне дослідження також акцентує увагу на необхідності подальшої гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами та адаптації міжнародного досвіду в умовах України.
У дисертації досліджено досвід адміністративно-правового регулювання обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів у державах-членах ЄС, а також нормативно-правове регулювання на рівні Європейського Союзу. Вперше зроблено порівняльний аналіз підходів до адміністративно-правового регулювання обігу наркотичних засобів у державах-членах ЄС (на прикладі Нідерландів, Швеції та ФРН), що дозволило виокремити ключові елементи ефективного регулювання та адаптації найкращих практик в Україні.
Проаналізовано директиви та регламенти ЄС, що забезпечують гармонізацію національних законодавств країн-членів, створюють ефективні механізми контролю за обігом наркотичних засобів та дозволяють оперативно реагувати на появу нових викликів, таких як поширення психоактивних речовин. Особливу увагу приділено адаптації європейських підходів до регулювання медичного канабісу, зокрема в контексті змін у міжнародній політиці після рішення ООН щодо зниження рівня контролю над канабісом.
Дослідження висвітлює тенденції легалізації медичного та рекреаційного використання канабісу в окремих державах ЄС і аналізує вплив цих процесів на гармонізацію законодавства. Визначено, що досвід ЄС є цінним прикладом для вдосконалення національної політики України у сфері обігу наркотичних засобів, зокрема через гармонізацію з міжнародними стандартами, забезпечення контролю та доступності лікарських засобів, а також розвиток інноваційних терапевтичних підходів.
Проаналізовано актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в Україні. Виявлені проблеми поділено на три основні блоки, що охоплюють різні аспекти досліджуваної тематики.
Перший блок дослідження зосереджено на аналізі ключових недоліків нормативно-правового регулювання, зокрема неузгодженості положень Закону про медичний канабіс із міжнародними стандартами, наявності правових колізій у використанні термінології, обмеженості форм лікарських засобів на основі канабісу та відсутності чітких принципів державного контролю у цій сфері.
Другий блок охоплює проблеми неефективності чинної державної політики. Зазначено застарілість Стратегії державної політики щодо наркотичних засобів, низький рівень результативності затверджених заходів, надмірну формалізованість процесу регулювання обігу наркотичних речовин, недостатній контроль за поширенням нових психоактивних речовин, зокрема через онлайн-платформи, а також обмежену доступність якісних медико-соціальних і реабілітаційних програм боротьби з наркоманією.
Третій блок спрямований на аналіз проблем доступності наркотичних лікарських засобів. Розглянуто існуючі обмеження на використання опіоїдних анальгетиків у паліативній та військовій медицині, а також потребу в удосконаленні регулювання обігу наркотичних лікарських засобів відповідно до міжнародного досвіду.
Такий поділ досліджуваних проблем на зазначені блоки дозволив автору системно оцінити основні аспекти адміністративно-правового регулювання, визначити його недоліки та запропонувати практичні шляхи їх подолання для підвищення ефективності державної політики у цій сфері.
Запропоновано конкретні заходи, спрямовані на усунення правових колізій, гармонізацію термінології з міжнародними стандартами, вдосконалення механізмів ліцензування, контролю та відповідальності. Окрему увагу приділено адаптації міжнародного досвіду, зокрема європейських підходів до регулювання обігу наркотичних засобів, що забезпечує баланс між контролем та доступністю для медичних цілей.
Доведено, що сучасне законодавство України містить суттєві недоліки, які потребують невідкладного вдосконалення з урахуванням викликів воєнного часу, перспектив повоєнного відновлення країни та необхідності приведення нормативної бази у відповідність до європейських стандартів і зобов’язань.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у розробці конкретних рекомендацій для вдосконалення правового регулювання обігу наркотичних засобів, які можуть бути використані для підготовки змін до нормативно-правових актів, створення нових стратегічних документів, а також у діяльності органів державної владі. Дисертаційне дослідження також може використовуватись у навчальному процесі для формування у студентів правових знань про адміністративно-правове регулювання обігу наркотичних засобів, зокрема у курсах з охорони громадського здоров’я та медичного права.