АНЕКДОТ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА-ХУДОЖНИКА У ЗАПИСАХ ІВАНА ПАНЬКЕВИЧА (З АРХІВУ ФОНОГРАМ АВСТРІЙСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК ТА ЛІТЕРАТУРНОГО АРХІВУ М. ПРАГИ)

ШЕВЧУК, Т. (2024). A JOKE ABOUT TARAS SHEVCHENKO AS AN ARTIST IN THE NOTES OF IVAN PAN’KEVYCH (FROM THE PHONOGRAM ARCHIVES OF THE AUSTRIAN ACADEMY OF SCIENCES AND THE PRAGUE LITERARY ARCHIVES). Shevchenko Studies(1 (27)), 290–300. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2024.1(27).2/290-300

Вступ. Пошук і оприлюднення архівних фольклорних текстів про Тараса Шевченка залишається актуальним завданням сучасного шевченкознавства. 
Метою цього дослідженні є введення до наукового обігу одного з варіантів анекдоту про Т. Шевченка і намальований ним портрет генерала, висвітлення історії цього запису, аналіз припущень і висновків щодо походження його сюжету. 
Методи. Авторка спирається на порівняльно-історичний метод, а також враховує особливості методики польових антропологічних досліджень, запроваджених австрійським ученим Рудольфом Пехом на початку ХХ століття. Результати. Автентичний запис анекдоту про Тараса Шевченка виявлено в двох іноземних архівах: Архіві фонограм Австрійської Академії наук (м. Відень) та Літературному архіві м. Праги. Запис зроблений українським діалектологом і фольклористом Іваном Панькевичем (1887–1958) 1915 р. в рамках віденського антропологічного проєкту з фіксації усного мовлення військовополонених часів Першої світової війни. Інформантом І. Панькевича був учитель Федір Шевченко з с. Керелівка Звенигородського повіту Київської губернії, що перебував тоді у таборі м. Фрайштадт (Верхня Австрія). Текст анекдоту записано на фонограф і транслітеровано латиницею. Є він і в рукописі І. Панькевича, що зберігається у його фонді в Літературному архіві м. Праги (№ 2718).
Висновки. Аудіозапис анекдоту про Шевченка-художника, здійснений І. Панькевичем, важливий як для фольклористів, так і для літературознавців, оскільки в їхньому арсеналі є небагато автентичних текстів, зафіксованих із збереженням особливостей усного мовлення. Важливим є атрибутування цього тексту інформантом Федором Шевченком саме як анекдоту (це вагомий аргумент у спробах визначити жанрову приналежність запису).
_______________
Список використаних джерел
Бородін, В. С., Павлюк, М. М., Шубравський, В. Є. (ред.) (1982) Спогади про Тараса Шевченка. Київ: Дніпро.
Москаленко, Л. (2018) Полинь, голос, в Україну. Діалог мов – діалог культур. Україна і світ. IХ Міжнародна наукова Інтернет-конференція з україністики / Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht. München 1–4 November, 2018. München, 122–135.
Мушинка, М. (2010) Іван Панькевич – співзасновник товариства «Просвіта» на Закарпатській Україні. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Зб. наук. праць. Львів, 19, 577–582.
Назаренко, М. (2005) Легенди про Шевченка ХIХ – початку ХХ століття. Шевченкознавчі студії. Зб. наукових праць. Київ, 7, 149–156.
Назаренко, М. (2017) Поховання на могилі: Шевченкова біографія у фольклорі та фейклорі. Київ: Критика.
Росовецкий, С. К. (2017) Т. Г. Шевченко в украинской устной прозе. Традиционная культура, т. 18, № 4 (68), 124–133.
Росовецький, С. (2020) Шевченко. Сучасна біографія. Київ: Дух і Літера.
Очеретяна, В. О. (ред.) (2007) Шевченко у фольклорі. Збірник переказів і легенд Канівщини. Черкаси: ЧОІПОПП.
Харчук, Р. (2021) Шевченко, його читачі  й нечитачі у ХIХ столітті. Київ: Ін-т літератури НАН України.
Щурат, В. (1914) З життя і творчости Тараса Шевченка. Львів.
Lange, B. (2021) Ethnografie in Kriegsgefangenenlagern: Rudolf Pöch und Robert Bleichsteiner. Völkerkunde zur NS-Zeit aus Wien (1938–1945): Institutionen, Biographien und Praktiken in Netzwerken. Band 1. A. Gingrich und P. Rohrbachеr (Hg.). Publikatione Universität Wien, 63–84.
Paňkevyč Ivan: /Fonografické zaznamy ukrajinských východních nářečí, zapsaných Ivanem Paňkevyčem z nahrávek, přízených rakouskou Akademií vĕd ve Vídni v zajateckém táboře ve Freistadtu u Lince v r. 1914 a 1915 / rkp.zápis, I. verze I zéšit / čísla fonografických kotoušů: 2703–2713, 2718, 2687, 2691, 2957–2966 / I zešit. Literárni archiv Památníku národniho písemnictví. Praha.