Вплив Сезанна на естетичне бачення жіночого тіла у творчості Адальберта Ерделі

Сердобольська, О., Кругляков, В. (2026). The influence of Cézanne on the aesthetic perception of the female body in the art of Adalbert Erdeli. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, 161(2). https://doi.org/10.17721/1728-2640.2025.161.7

Вступ. Стаття присвячена аналізу впливу пластичної мови Поля Сезанна на художнє мислення Адальберта Ерделі та формування естетичних засад Закарпатської школи живопису. Розглянуто, як сезаннівські принципи конструктивного осмислення форми, кольору та простору отримали нове звучання в локальному контексті міжвоєнного мистецтва. Дослідження зосереджене на з’ясуванні того, яким чином Ерделі інтерпретував і трансформував сезаннівську модель художнього бачення, поєднуючи її з національними ідентифікаційними мотивами та власним філософським відчуттям природи та людини.
Методи. У дослідженні застосовано історико-порівняльний підхід, що дозволяє простежити еволюцію художнього мислення від сезаннівського конструктивізму до індивідуальної живописної системи Ерделі. Формально-стилістичний аналіз використано для розкриття закономірностей композиційної побудови, колористичних рішень і трактування простору в обох митців. Іконографічний метод дав змогу виявити особливості репрезентації жіночого тіла та мотиву купальниць, який став одним із центральних у системі сезаннівських і постсезаннівських пошуків. Семіотичний підхід використано для виявлення глибинних смислових структур у творчості Ерделі, де образ оголеної постаті постає не лише предметом формальних експериментів, а й символом духовної гармонії, єдності людини та природи. Герменевтичний аналіз забезпечив можливість інтерпретації художніх творів у контексті культурних і філософських парадигм європейського модернізму, що були трансформовані у специфічному середовищі закарпатського мистецтва.
Результати. У творчості Адальберта Ерделі простежується послідовне переосмислення сезаннівської концепції конструктивного живопису. Такі полотна, як "Оголена на березі", "Купальниці", "Тріо", демонструють прагнення художника до гармонізації об’ємно-просторової структури, монументалізації людського образу та синтезу колірних мас у єдине ритмічне ціле. Його унікальна двостороння робота "Оголена на березі / Купальниці" є зразком внутрішнього діалогу художника з традицією, своєрідним пластичним щоденником, у якому виявляються етапи його формальних пошуків і філософської еволюції. У трактуванні людського тіла Ерделі, як і Сезанн, прагнув вийти за межі натуралістичної подібності, перетворюючи форму на вираження духовного стану й структурної єдності світу.
Висновки. Вплив Поля Сезанна на художню систему Адальберта Ерделі виявляється не в прямих цитатах чи наслідуванні, а в глибокій рецепції його методології бачення. Ерделі переосмислив сезаннівську логіку побудови форми, колористичну аналітику та структурну організацію простору відповідно до власних естетичних цілей. Через цю творчу трансформацію постсезаннівські принципи набули у його живописі емоційної насиченості, національного колориту й філософської глибини. Таким чином, саме діалог із Сезанном став для Ерделі одним із ключових чинників формування модерного мислення в українському мистецтві першої половини ХХ століття та визначив концептуальні основи Закарпатської школи живопису.
Ключові слова: Закарпатська школа живопису, естетика, Поль Сезанн, Адальберт Ерделі, пластична мова, конструктивність, колористика, купальниці.