Розвиток оптової торгівлі зерном в умовах інтеграції України в єдиний ринок Європейського Союзу

Дідух Н. О. Розвиток оптової торгівлі зерном в умовах інтеграції України в єдиний ринок Європейського Союзу : дис. ... д-ра філософії : 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність. Київ, 2025. 289 с.

Дідух Н. О. Розвиток оптової торгівлі зерном в умовах інтеграції України в єдиний ринок Європейського Союзу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність». Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025.
У дисертаційній роботі обґрунтовано концептуальні засади розвитку оптової торгівлі зерном у контексті інтеграції України в єдиний агропродовольчий ринок Європейського Союзу. Дослідження зосереджено на розробленні нових та удосконаленні чинних теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на нарощування торговельного потенціалу агропромислового комплексу та зміцнення економіки України в умовах євроінтеграції. Особливу увагу приділено процесам організації господарських зв’язків між учасниками внутрішнього і зовнішнього ринків у сфері закупівлі-продажу великих партій зерна та комплексу супутніх послуг. Значне місце відведено вивченню теоретичних, методичних і прикладних аспектів розвитку оптової торгівлі з урахуванням стандартів і вимог ЄС.
Набули подальшого розвитку підходи до періодизації становлення оптової торгівлі зерном в Україні шляхом виділення історичних етапів – інституційної трансформації, розвитку і відновлення, деструкції та реструктуризації, адаптації до умов війни й інтеграційних змін. Це дало змогу охарактеризувати специфіку трансформаційних процесів у торговельній сфері та визначити їх роль у формуванні сучасної моделі функціонування ринку. Уточнено поняття «оптова торгівля зерном на ринку ЄС» та «сталий ланцюг постачання зерна», що дало змогу розширити понятійний апарат і врахувати правові, технічні, екологічні та інституційні вимоги європейського ринку. Доповнено класифікацію підприємств оптової торгівлі відповідно до стандартів ЄС, рівнів цифровізації, екологічної відповідальності та участі в міжнародних ланцюгах постачання. Розширено перелік функцій оптової торгівлі за рахунок сертифікаційно-трасувальної, цифрово-інтеграційної, інституційно-контрактної, екологічно-адаптаційної та стратегічно-прогностичної. Це забезпечує прозорість і простежуваність руху зерна, підвищує надійність контрактних відносин, сприяє цифровізації процесів та врахуванню екологічних вимог ринку ЄС. Доповнено принципи функціонування торгівлі, як от: цифрова інтегрованість, ризик-орієнтованість, репутаційна відповідальність, кліматична нейтральність та інклюзивність інновацій. Це дало змогу об’єднати в цілісну картину сучасну систему організації зернової торгівлі, яка інтегрує економічні, цифрові, екологічні та інституційні аспекти й створює умови для зміцнення конкурентних позицій українських підприємств у процесі інтеграції в єдиний агропродовольчий ринок ЄС.
Уперше сформовано структурно-функціональну модель організації оптової торгівлі зерном у системі сталого ланцюга постачання на ринок ЄС, яка охоплює послідовні етапи: виробництво, обробку й сортування, зберігання та сертифікацію, формування партій і маркування, експорт, логістику та реалізацію. Її застосування забезпечує простежуваність руху зерна від виробника до кінцевого покупця та підвищує ефективність управління торговельними процесами.
Подальшого розвитку набули методичні положення оцінювання конкурентоспроможності оптової торгівлі зерном та експортного потенціалу України в межах сталого ланцюга постачання, що здійснюється на трьох рівнях: структурному (аналіз ринкової кон’юнктури), операційному (оцінка результативності діяльності підприємств) і стратегічному (визначення позицій експорту на світовому та європейському ринках). Така багаторівнева система дозволяє сформувати цілісну методологічну основу для виявлення та розвитку конкурентних переваг національної зернової торгівлі.
В аналітичній частині дослідження проаналізовано та дано оцінку кон’юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків зерна. Встановлено, що у 2015–2023 рр. виробництво зернових культур в Україні характеризувалося значними коливаннями під впливом економічних, кліматичних та воєнних чинників. В умовах вимушеного скорочення посівних площ, урожайність зросла, що свідчить про підвищення ефективності агровиробництва. Збереження стабільного рівня валового збору зерна на фоні втрати частини територій підтвердило стійкість аграрного сектору та його адаптивність до нових викликів. Аналіз структури експорту зерна засвідчив, що Україна стабільно входить до десятки найбільших експортерів, а ключовими культурами залишаються кукурудза і пшениця. Частка ринку ЄС у структурі експорту зерна України суттєво зросла, що підтверджує стратегічну важливість європейського напряму для українського зернового сектору.
Удосконалено методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності підприємств оптової торгівлі зерном на основі інтегрального індексу, що охоплює фінансово-економічні, експортні та інноваційно-інвестиційні характеристики. Його апробацію здійснено на прикладі діяльності компаній «Kernel», «Louis Dreyfus», «Cargill» та «Nibulon» у 2019–2024 рр., що дало можливість виокремити тенденції розвитку, провести ранжування підприємств та визначити напрями підвищення їх конкурентних позицій у контексті цифровізації і міжнародної інтеграції.
Удосконалено інструментарій аналізу конкурентних позицій України на світовому та європейському рівнях шляхом адаптації індексу виявлених порівняльних переваг (RCA) до специфіки ринку зерна. Запропоновано розрахунок двох показників – RCAw (глобальний ринок) та RCAe (ринок ЄС) за видами зерна. Це дало змогу визначити сильні та слабкі сторони України у міжнародній торгівлі. Встановлено, що найбільш стійкі конкурентні переваги зберігаються у кукурудзи, пшениці, ячменю та ріпаку, тоді як у сої та бобових культур вони залишаються нижчими. Це свідчить про потребу диверсифікації експорту і розширення виробництва нішевих культур.
Уперше розроблено стохастичну GERT-модель форвардної закупівлі зерна, яка відображає ймовірнісну тривалість і послідовність її ключових етапів (подання заявки, укладення контракту, поставка зерна, розрахунки, реалізація з використанням технології блокчейн). Модель дала змогу оцінити завершення окремих вузлів, середній час їх виконання і виявити ризикові етапи. Це підкреслює значну роль управління ризиками та оптимізації процедур при організації форвардних закупівель.
Удосконалено методичні положення визначення ціни на зерно майбутнього врожаю, які реалізуються у двох варіантах: з урахуванням та без урахування валютних коливань. Запропонований підхід враховує ринкову ціну, обмінний курс, знижку залежно від строків фінансування, кількості платежів і етапності постачання. На відміну від традиційних методик, він відображає не лише ринкову вартість, а й структуру, динаміку авансових платежів, а також валютні ризики. Це забезпечує точність і прозорість розрахунків, підвищує фінансову передбачуваність і створює умови для автоматизації фінансових операцій.
Подальшого розвитку набув механізм упровадження блокчейн у систему ланцюгів постачання зерна. Запропоновано комплексний підхід, який поєднує багаторівневу систему транзакцій (від ініціації до архівації) з інструментами IoT, RFID і смарт-контрактами. Це гарантує прозорість і контроль на всіх етапах поставки, автоматизацію контрактних процесів, зниження витрат і зміцнення довіри між учасниками ринку.
Результати дослідження мають практичну значущість для вдосконалення системи управління підприємствами оптової торгівлі зерном, підвищення їх конкурентоспроможності, розширення експортного потенціалу України та інтеграції в єдиний агропродовольчий ринок ЄС.
Ключові слова: аграрний сектор, продовольча безпека, оптова торгівля, зерно, євроінтеграція, ринок зерна, експорт, конкурентоспроможність, цифровізація, блокчейн, ланцюг постачання, форвардні закупівлі, логістика, моделювання, державне регулювання.