Особливості дослідження козацьких літописів у історіографії ХІХ – початку ХХ ст.

Войцеховська, Т. (2019). Особливості дослідження козацьких літописів у історіографії ХІХ – початку ХХ ст. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, (143), 5–8. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/1728-2640.2019.143.1

Яскравими представниками вітчизняного історіописання ХVІІ–ХVІІІ ст. є так звані козацькі літописи. Ці пам'ятки, написані козацькою верхівкою Гетьманщини, служать прекрасним джерелом для дослідження історичної та суспільно-політичної думки доби Хмельниччини. Твори військових канцеляристів є складними конструкціями, які перебувають на межі історії та літератури, а термін "літописи" почали вживати їх перші видавці.
Серед усього масиву козацького літописання найбільш відомими та самобутніми є твори Самовидця, Г. Граб'янки та С. Величка. У статті розглянуто особливості дослідження та сприйняття даних історичних творів у працях учених середини ХІХ – початку ХХ ст. Проаналізовано перші наукові дослідження пам'яток їх видавцями, спеціальні студії істориків та літературознавців про феномен творчості військових канцеляристів. Розкрито сприйняття та використання письменниками козацьких літописів. Особливу увагу приділено тим працям, де козацькі історико-літературні твори є основним об'єктом дослідження.
Визначено пріоритетні сюжети вивчення козацького літописання. Найбільше дослідницької уваги було приділено джерелознавчим дослідженням козацьких історичних творів, зокрема провідними темами були джерелознавча вартість пам'яток, структура та архітектоніка творів, джерельна база, використана гетьманськими істориками, і спроби виділення початкового тексту з численних пізніших списків літописів. Учені також досліджували питання атрибуції козацьких літописів, обставин створення пам'яток та світогляду їх авторів. Однак переважно ці теми будуть провідними для радянської та сучасної української історіографії. Проаналізовано трансформацію у сприйнятті дослідниками ХІХ – початку ХХ ст. літератури канцеляристів – від джерел фактичної інформації до літературно обробленої та белетризованої героїчної історії.