Екологічні та соціальні ризики в міжнародних та вітчизняних системах оцінки мінеральних ресурсів

Kurylo, М., Тkachenko, Y., Вижва, С., Курило, М., Паюк, С., Ткаченко, Ю. (2023). Environmental and social risks in international and domestic systems of mineral resource assessment. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(101), 51–56. https://doi.org/10.17721/1728-2713.101.07

Визначено, що екологічні і соціальні ризики освоєння надр стали ключовими під час реалізації проєктів геологічного вивчення і промислового освоєння родовищ корисних копалин. Встановлено основні складові цих ризиків, які пов'язані з проблемами управління водними ресурсами, процесами декарбонізації виробництва, зменшенням негативного впливу на зміну клімату, екологічністю виробництва і обсягами викидів, які напряму або непрямо пов'язані з добувними підприємствами та ін. Проведено зіставлення вітчизняних і міжнародних стандартів оцінки запасів і ресурсів корисних копалин за базовими ознаками класифікації із визначенням соціальних і екологічних факторів оцінки. Аналізуються та порівнюються класифікаційні ознаки Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр, Рамкової класифікації ООН, Система управління нафтовими ресурсами PRMS, Міжнародні стандарти звітності Комітету мінеральних ресурсів CRIRSCO з метою встановлення ознак, які дозволяють визначати соціальні та екологічні ризики проєктів надрокористування. Наявність цих прямих ознак у класифікаційних системах свідчить про спрямованість стандартів оцінки до комплексної оцінки проєктів як таких, що відповідають цілям сталого розвитку.Соціальні і екологічна життєздатність проєктів надро- і природокористування використовується як пряма ознака лише у Рамковій класифікації ООН, причому її включення відбулося в 2009 році в частині соціальних чинників, а в 2019 році – в частині екологічних. Ця класифікація розглядається як інструмент ефективного управління національними ресурсами, необхідними для реалізації цілей сталого розвитку, що дає можливість усім зацікавленим особам знаходити спільне розуміння розвитку ресурсів та територій, робити зіставлення проєктів у різних видах ресурсів і користування надрами. В інших міжнародних стандартах, які і у вітчизняній класифікації Державного фонду надр, соціально-екологічні критерії враховуються непрямим чином, що є одним з ключових напрямів розвитку цих систем оцінювання мінеральних ресурсів. Такий розвиток може відбуватися у двох напрямах: включення соціальних і екологічних критеріїв напряму як базових ознак, причому це можливо як у вигляді комплексних параметрів, так і окремих класів/підкласів; використання і вдосконалення існуючих методик вартісноїоцінки ресурсів і запасів із врахуванням екологічних і соціальних ризиків реалізації проєктів надрокористування.