Дидактичні та методичні проблеми організації домашнього читання у процесі викладання німецької мови як основної: когнітивно-комунікативний та компетентнісний виміри

Грабажей, Т., & Наконечна, Л. (2026). Дидактичні та методичні проблеми організації домашнього читання у процесі викладання німецької мови як основної: когнітивно-комунікативний та компетентнісний виміри. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, 1(49), 102-122. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2026.49.102-122

Домашнє читання в сучасній системі викладання німецької мови як основної розглядається як складний інтегративний компонент навчального процесу, що поєднує формування рецептивних мовленнєвих умінь, розвиток когнітивних стратегій обробки текстової інформації та становлення іншомовної комунікативної компетентності, однак у реальній педагогічній практиці воно часто реалізується фрагментарно, без належного методичного супроводу, системного добору текстів і чітко визначених критеріїв оцінювання результатів, що зумовлює зниження мотивації здобувачів освіти, поверхове розуміння змісту, домінування перекладного підходу та недостатній розвиток автономії читача, у зв’язку з чим у статті здійснюється комплексний аналіз дидактичних, методичних і психолінгвістичних проблем організації домашнього читання при вивченні німецької мови як основної з позицій компетентнісного та когнітивно-комунікативного підходів, обґрунтовується необхідність диференційованого добору художніх і навчально-пізнавальних текстів з урахуванням рівнів володіння мовою, вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Пропонується модель поетапної організації роботи з текстом, що включає передтекстовий, текстовий і післятекстовий етапи з використанням стратегій прогнозування, семантичного згортання, інтерпретації та рефлексії, а також визначаються критерії ефективності домашнього читання як засобу формування лексичної, граматичної, дискурсивної й соціокультурної компетентностей, що дозволяє розглядати домашнє читання не лише як допоміжний елемент навчання, а як повноцінний інструмент розвитку академічної автономії та міжкультурної комунікації в процесі оволодіння німецькою мовою, актуалізуючи проблему наукового осмислення механізмів інтеграції читання у систему формування іншомовної компетентності та визначення оптимальних умов його реалізації в сучасному освітньому середовищі.