Концепти міркувань: за чи проти логіки?
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2020
Автор(и) :
Мироняк Віталія Андріївна
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Мироняк, В. А. (2020). Концепти міркувань: за чи проти логіки? [Бакалаврська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4670
[ДСТУ] Мироняк В. А. Концепти міркувань: за чи проти логіки? : кваліфікаційна робота бакалавра : 03 Гуманітарні науки. Київ, 2020. 80 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4670 (дата звернення: 25.07.2026).
У даній роботі об’єктом є не тільки логіка як наука, а й практика аргументації.
Різноманітні експеременти і дослідження, що розглядалися у цій роботі вказують на певну обмеженість і «закритість» запропонованих схем міркувань у повсякденному житті людини. Відтак, дедуктивні
міркування, які мають відношення логічного слідування, можуть функціонувати тільки у певних буденних ситуаціях. Схеми modus ponens чи modus tollens, чи будь-які інші схемами, які пропонує логіка є просто
конструктом, який може допомогти вказувати на правильні, ідеальні, абстрактні міркування. Міркування, у межах яких, людина мислити не може.
Якщо мова йде про формалізовані задачі, то людина може їх вирішувати, але дедукція наприклад не претендує на місце «математичної» задачі. Дедукція — це тільки «схема», якою оперує людина.
У цій роботі не розглядалися усі можливі теорії раціональності, які, безперечно, є важливими. Але ті думки, які аналізувалися дозволяють зробити висновок, що, по-перше, для початку потрібно чітко окреслити поняття «раціональності», якщо це можливо, адже різні інтерпретації спричиняють різні висновки; по-друге, раціональність у своєму широкому сенсі, де вона вказує на доречність, ефективність, не може валідувати логічні міркування як істині чи хибні, адже це буде підміною понять, через складну схему підпорядкування.
Різноманітні експеременти і дослідження, що розглядалися у цій роботі вказують на певну обмеженість і «закритість» запропонованих схем міркувань у повсякденному житті людини. Відтак, дедуктивні
міркування, які мають відношення логічного слідування, можуть функціонувати тільки у певних буденних ситуаціях. Схеми modus ponens чи modus tollens, чи будь-які інші схемами, які пропонує логіка є просто
конструктом, який може допомогти вказувати на правильні, ідеальні, абстрактні міркування. Міркування, у межах яких, людина мислити не може.
Якщо мова йде про формалізовані задачі, то людина може їх вирішувати, але дедукція наприклад не претендує на місце «математичної» задачі. Дедукція — це тільки «схема», якою оперує людина.
У цій роботі не розглядалися усі можливі теорії раціональності, які, безперечно, є важливими. Але ті думки, які аналізувалися дозволяють зробити висновок, що, по-перше, для початку потрібно чітко окреслити поняття «раціональності», якщо це можливо, адже різні інтерпретації спричиняють різні висновки; по-друге, раціональність у своєму широкому сенсі, де вона вказує на доречність, ефективність, не може валідувати логічні міркування як істині чи хибні, адже це буде підміною понять, через складну схему підпорядкування.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
033 Філософія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.21 MB
Контрольна сума :
(MD5):0e7e55b8e29b5fad1aacd4117630d5d1
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International