Освітня соціалізація як чинник формування узгодженої життєвої перспективи студентів

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню психологічних закономірностей формування життєвої перспективи у процесі освітньої соціалізації студентів. У результаті теоретичного аналізу наукового стану проблеми уточнено та операціоналізовано поняття життєвої перспективи як динамічного образу власного майбутнього, виокремлено критерії та умови її узгодженості. Створено концептуальну модель соціалізації в рамках освітніх процесів вищої школи, що обґрунтовує напрямки, компоненти та критерії ефективності соціалізуючих впливів. Емпірично визначено закономірності формування життєвої перспективи на різних етапах професійного навчання та типи студентів за специфічними ознаками узгодженості життєвих перспектив та особливостями освітньої соціалізації. Доведено значущість активної особистісної позиції як такої, що опосередковує соціалізуючі впливи освітнього середовища. Розроблено інструменти оптимізації здатності студентів до побудови узгоджених життєвих перспектив шляхом розробки та наповнення системи життєвих планів та завдань. Сформульовано рекомендації щодо сприяння життєвому проектуванню через організацію освітнього середовища, адресовані адміністрації та викладачам ВНЗ.

Ключові слова: психологічний час, життєва перспектива, життєвий план, освітня соціалізація, компоненти освітньої соціалізації: професійний, інтеракційний, середовищний, навчальний.