Активна й пасивна лексика у світлі нової редакції правопису

Дроботенко, В. Ю. (2025) Активна й пасивна лексика у світлі нової редакції правопису. Studia Linguistica, 27, 44–56. https://doi.org/10.17721/StudLing2025.27.44-56

У статті проаналізовано вплив чинної редакції Українського правопису (2019) на співвідношення активної та пасивної лексики сучасної української мови. На основі теоретичних засад лексикології уточнено сутність активної та пасивної лексики, окреслено чинники їх динаміки та взаємодії. Методологічну базу становлять описовий, порівняльний і контекстуально-інтерпретаційний методи, що дали змогу простежити зміни в слововживанні під впливом правописних норм. У дослідженні встановлено, що кодифікаційні новації правопису сприяли поверненню окремих історичних форм (авдиторія, катедра, етер) із пасивного фонду до активного, легалізували певні форми (проєкт, Фройд) і унормували написання нових іншомовних слів (госпіс, фоє, рієлтор), що інтегруються в активний словник. Особливу увагу приділено ролі фемінітивів, які під впливом правописної кодифікації перейшли з периферії до ядра сучасного словникового складу.