Сприяння посттравматичному зростанню військовослужбовців-учасників бойових дій засобами позитивної психотерапії

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Сердюк, Л. З.
Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України
Мельничук, Т. І.
Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
DOI :
Журнал :
Випуск :
1 (23)
ISSN :
2520-6265
Початкова сторінка :
227
Кінцева сторінка :
241
Цитування :
[APA 7] Сердюк, Л. З., & Мельничук, Т. І. (2025). Сприяння посттравматичному зростанню військовослужбовців-учасників бойових дій засобами позитивної психотерапії. Український психологічний журнал, (1 (23)), 227–241. https://doi.org/10.17721/upj.2025.1(23).11
[ДСТУ] Сердюк Л. З., Мельничук Т. І. Сприяння посттравматичному зростанню військовослужбовців-учасників бойових дій засобами позитивної психотерапії. Український психологічний журнал. 2025. № 1 (23). С. 227—241. DOI: 10.17721/upj.2025.1(23).11 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті обґрунтовано можливості використання позитивної психотерапії (ППТ) як засобу сприяння посттравматичному зростанню (ПТЗ) військовослужбовців, уточнюючи мету, механізми та принципи роботи з травматичним досвідом у військовому контексті. Показано, що ППТ інтегрує тілесний, когнітивно-діяльнісний, реляційний і духовно-смисловий виміри, дозволяючи системно активізувати внутрішні ресурси та переводити кризу у можливість розвитку. Центральною рамкою виступає Модель Балансу в чотирьох сферах життя (тіло, діяльність, контакти, майбутнє/сенси), яка слугує «картографією» втручань і дає змогу цілеспрямовано відновлювати рівновагу життєвих функцій. Обґрунтовано три провідні механізми ППТ: позитивна реінтерпретація (зміна значення події та розширення перспективи), тілесно-реляційна вісь альянсу (інтеріоризація прийняття, довіри й безпеки) та розвиток первинних/вторинних здібностей; разом вони формують «буфер ресурсів», що підтримує інтеграцію травматичного досвіду й перехід до ПТЗ. Практично запропоновано структуровану матрицю втручань у кожній сфері (цілі → здібності → методи → мікропрактики → індикатори прогресу), що окреслює терапевтичні мішені: від стабілізації тіла та відновлення контролю – до соціальних «мостів» і смислотворення. Зроблено висновок, що поєднання салютогенного бачення з інструментами ППТ створює керовану рамку підтримки резильєнтності та ПТЗ у військових, а подальші дослідження мають зосередитися на емпіричній перевірці ефективності ППТ і кроскультурних адаптаціях у військовому середовищі. У ветеранів та військовослужбовців підтримка резильєнтності зменшує ризики депресії на тлі бойового досвіду і неадаптивного копінгу – отже, виступає ключовим модератором у зв’язці «травма → наслідки/ПТЗ».
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

192.86 KB

Контрольна сума :

(MD5):24391bc841bc7c7993200b648193d5cf

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International