Маркери українства: вишиті сорочки Луганщини із фондової колекції  Національного музею народної архітектури та побуту України

Щибря, В., Оверчук, О. (2025). Markers of Ukrainian identity: embroidered shirts of the Luhansk region from the collection  of the national museum of folk architecture and folkways of Ukraine. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, 160(1), 111–116. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2025.160.16

Вступ. Обґрунтовано наукову релевантність дослідження феномена народного вбрання Луганщини як вагомого чинника конструювання української національної ідентичності в умовах російської військової агресії, ескалація якої відбулася у 2014 та 2022 рр. Аргументовано деструктивний вплив окупаційних сил на культурну спадщину зазначеного регіону, що визначає нагальну потребу в документуванні та науковій інтерпретації специфіки традиційного одягу. Методи. Артикульовано застосування комплексного наукового підходу, що передбачає інтегративний аналіз опублікованих праць профільних вітчизняних науковців, первинних польових етнографічних матеріалів (зокрема наративних джерел) і фондових колекцій профільних музейних інституцій. Особливу увагу сфокусовано на вивченні корпусу вишитих сорочок Луганщини, що зберігаються в Національному музеї народної архітектури та побуту України. Застосовано описово-аналітичний, компаративний та історико-етнографічний методи з метою ідентифікації регіональної специфіки та загальноукраїнських типологічних ознак народного вбрання. Результати. Представлено систематизований аналіз кількісних і якісних характеристик колекції вишитих сорочок Луганщини, репрезентованої у зібранні Національного музею народної архітектури та побуту України (НМНАПУ). Здійснено виокремлення домінантних рис крою, орнаментальних мотивів, технік вишивки, колористику жіночих і чоловічих сорочок на основі експонатів НМНАПУ. Охарактеризовано колористичну палітру, локалізацію вишивальних елементів на структурних частинах одягу та зафіксовано спектр застосовуваних швів. Встановлено кореляцію локальних слобожанських традицій з елементами, властивими іншим етнокультурним регіонам України, зокрема Київщині, Полтавщині та Чернігівщині, що є відображенням міграційних процесів. Висновки. Резюмовано значущість народного вбрання Луганщини як невід'ємної складової національної культурної спадщини та важливого ідентифікаційного маркера регіону. Акцентовано імперативність його збереження та подальшого наукового студіювання, особливо в умовах деструкції культурних цінностей на тимчасово окупованих територіях. Сформульовано висновок щодо автохтонності та водночас інтегрованості традиційного одягу Луганщини в загальноукраїнський культурний континуум.