The structure of professional well-being: the definition of the phenomenon, factor structure and predictors

Pakhol B. E. The structure of professional well-being: the definition of the phenomenon, factor structure and predictors // Український психологічний журнал. – 2018. – № 3 (9). – С. 121–135.

У статті розкрито структуру професійного благополуччя, засновану на даних емпіричного дослідження представників різних професій. Інтегруючи підходи і компоненти різних моделей, пов’язаних з професійним благополуччям, представлено більш широке визначення даного феномена. На підставі аналізу емпіричних показників, що вимірюють індивідуально-професійні, індивідуально-особистісні та організаційно-контекстні чинники, було виділено 2 варіанти чинникових моделей, що дають найбільш оптимальне співвідношення кількості предикторів і відсотка поясненої дисперсії залежної змінної. На основі предикторів цих двох моделей побудована інтегральна модель професійного благополуччя, яка пояснює 56 % дисперсії залежної змінної, що є достатнім показником змістовної адекватності нової теоретичної моделі. Дослідження дозволило говорити про більш складну модель предикторів професійного благополуччя, ніж це було описано раніше в науковій літературі. Відзначено найважливіше значення чинників «потік у професійній діяльності», «задоволеність організацією і умовами праці», «професійна мотивація», «задоволеність професійним вибором», «задоволеність професійним життям: осмисленість професійної діяльності», «оцінка професійної реалізації: майстерність і професійна ідентичність», як предикторів професійного благополуччя. Крім того, показано, що «потік у професійній діяльності», є особливим метакогнітивним феноменом, що не зводиться ні до афекту, ні до особистісних якостей, що істотно відрізняє модель професійного благополуччя, побудовану на емпіричних даних, від моделей евдемоніческого і гедоністичного благополуччя. Виявлено, що предиктори професійного благополуччя узгоджені з різними підходами до вивчення професійного благополуччя, що свідчить про відсутність етико-філософської залежності нової моделі професійного благополуччя.