Інституціоналізація соціального підприємництва у системі взаємовідносин держави i суспільства

Актуальність дослідження інституціоналізації соціального підприємництва в системі відносин держави та суспільства в Україні зумовлена ​​необхідністю глибокого розуміння інституційного контексту, створення сприятливих умов та ефективної роботи соціальних підприємств та досягнення поставлених цілей. Дослідження інституційного середовища допомагає зрозуміти, як ефективно розвивати соціальне підприємництво для вирішення конкретних проблем українського суспільства.
Дослідження інституційних аспектів дозволяє розвивати та вдосконалювати інфраструктуру для соціальних підприємств. Це включає розробку відповідних законодавство, програми підтримки, доступ до фінансування та інші ресурси. Розуміння інституційного середовища допомагає створити умови для залучення інвестицій у соціальні підприємства. Це важливий фактор для забезпечення фінансової стійкості та розвитку соціальних підприємств.
У рамках дисертації розглянуто процес інституціоналізації та розвитку нормативно-правової бази соціального підприємництва в окремих європейських країнах, систему владних органів у цій сфері, порядок їх взаємодії, обмін інформацією та координацію спільних зусиль. , досліджено розподіл повноважень між ними; проаналізовано сучасний стан розвитку соціального підприємництва в Україні. Розглянуто напрями розвитку державного управління соціальним підприємництвом, джерела підтримки з боку держави та порядок міжсуб’єктної взаємодії.
Запропоновано авторську інтерпретацію соціального підприємства у вигляді модельної конструкції, яка включає: концептуальне обґрунтування цього явища як репрезентації взаємодії держави та суспільства; цільовий компонент, спрямований на підтримку соціальної відповідальності бізнесу та забезпечення сталого розвитку економіки та інклюзії; структурно-функціональний компонент, що складається з таких компонентів соціального підприємства, як: а) цінність економічної (для бенефіціарів) і соціальної (для клієнтів) пропозиції; б) оцінка ресурсів забезпечення взаємодії держави і суспільства; в) методи розподілу виплат між бенефіціарами; г) характер відносин з клієнтами;
д) партнерська мережа; 9 підприємницька діяльність.
При цьому інституційну спроможність цієї моделі пропонується розглядати як здатність ефективно виконувати свої функції та завдання в системі взаємовідносин неурядових організацій, громадського сектору та держави. Дослідження враховує актуальні виклики сучасного суспільства, такі як соціальна відповідальність бізнесу, розробка інклюзивних моделей економіки та забезпечення сталого розвитку.
У дисертації визначено механізми розвитку системи державного управління соціальним підприємництвом – організаційні, інституційні, правові,
комунікації тощо. Вивчення інституційних аспектів соціального підприємництва сприяє формуванню підприємницької культури, що підтримує інновації та вирішення соціальних проблем. Одночасно визначено можливі шляхи інституціоналізації соціального підприємництва в системі відносин держави та суспільства, зокрема створення чіткої законодавчої бази, яка визначатиме правовий статус соціальних підприємств та забезпечуватиме їм доступ до різноманітних форм підтримки. та фінансування.
Запропоновано систему підходів до використання бізнес-рішень, розроблених раніше для комерційних підприємств, у соціальних підприємствах. Використання бізнес-моделей, апробованих у роботі комерційних підприємств, є важливим для успіху соціального підприємства, використання бізнес-моделей у господарській діяльності нових гібридних форм свідчить про необхідність використання досвіду комерційних підприємств для нових форм соціальні підприємства.

Комісаренко А. О. Інституціоналізація соціального підприємництва у системі взаємовідносин держави i суспільства : дис. ... д-ра філософії : 281 Публічне управління та адміністрування / Комісаренко Анна Олександрівна. - Київ, 2024. - 231 с.