Центральні механізми аудіальної перцепції: нейроанатомічні основи та клінічні прояви при деменціях
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
30 грудня 2025 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
2
Випуск :
22
ISSN :
2518-1378
Початкова сторінка :
21
Кінцева сторінка :
27
Цитування :
[APA 7] ВОЛИНЕЦЬ, В. (2025). Центральні механізми аудіальної перцепції: нейроанатомічні основи та клінічні прояви при деменціях. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(22), 21–27. https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).3
[ДСТУ] ВОЛИНЕЦЬ В. Центральні механізми аудіальної перцепції: нейроанатомічні основи та клінічні прояви при деменціях. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology. 2025. Т. 2, № 22. С. 21—27. DOI: 10.17721/BPSY.2025.2(22).3 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Слух — одна з ключових сенсорних систем, що забезпечує адаптацію до середовища, комунікацію, навчання та когнітивну інтеграцію. За даними ВООЗ на 2019 рік, понад 1.5 млрд людей мають порушення слуху, з них 430 млн потребують допомоги. До 2050 року ці цифри можуть зрости до 2.5 млрд і 700 млн відповідно. У дослідженні було розкрито, що аудіальна перцепція має структуровану нейроанатомічну організацію, яка включає вентральні та дорзальні шляхи обробки звуку, функціональну асиметрію скроневих часток та спеціалізовані модулі для обробки різних елементів аудіального повідомлення. Погіршення слуху, як серед військових, так і серед цивільного населення внаслідок повномасштабного вторгнення, набуває особливого значення у зв’язку з його потенційним зв’язком із нейродегенерацією та розвитком деменцій. Кожний профіль нейродегенерації маніфестується у різноманітних формах дисфункції системи аудіальної перцепції, внаслідок ураження специфічних модулів обробки.
Метою дослідження було введення у науковий дискурс особливостей континуального розвитку досліджень аудіальної перцепції, аналіз кортикальних корелятів погіршення або втрати слуху та взаємозв’язку деменцій з розладами слуху.
Результати. Внаслідок проведеного теоретичного дослідження, було окреслено проблематику раннього вивчення системи аудіальної перцепції внаслідок її нейроанатомічної надмірності, маскування аудіальних розладів під розлади мовлення та поступовий перехід від континуальної теорії обробки слухового сигналу до модульної. Висвітлено елементи когнітивної системи обробки аудіальної інформації та її модульну структуру. Показано двосторонній зв’язок ураження системи аудіальної перцепції та деменцій різного походження.
Висновки. Внаслідок проведеного дослідження, можна аргументувати, що аудіальна перцепція є складною, модульною системою, чутливою до нейродегенеративних змін, особливо в скроневій частці. Втрата слуху — не лише сенсорний, а й когнітивний феномен, що може виступати предиктором деменцій. Подвійні дисоціації та взаємодія периферичних і центральних компонентів слуху вимагають мультифакторного підходу до діагностики та втручання. Запропоновано два напрями допомоги: когнітивно-компенсаторний (при центральному ефекті біологічного старіння) та сенсорний (при центральному ефекті периферичної патології). Аудіальна терапія розглядається як перспективний немедикаментозний метод покращення якості життя осіб із деменцією та втратою слуху.
Одним з обмежень виступає те, що стаття носить наративний оглядовий характер, емпіричне дослідження автора відсутнє.
Метою дослідження було введення у науковий дискурс особливостей континуального розвитку досліджень аудіальної перцепції, аналіз кортикальних корелятів погіршення або втрати слуху та взаємозв’язку деменцій з розладами слуху.
Результати. Внаслідок проведеного теоретичного дослідження, було окреслено проблематику раннього вивчення системи аудіальної перцепції внаслідок її нейроанатомічної надмірності, маскування аудіальних розладів під розлади мовлення та поступовий перехід від континуальної теорії обробки слухового сигналу до модульної. Висвітлено елементи когнітивної системи обробки аудіальної інформації та її модульну структуру. Показано двосторонній зв’язок ураження системи аудіальної перцепції та деменцій різного походження.
Висновки. Внаслідок проведеного дослідження, можна аргументувати, що аудіальна перцепція є складною, модульною системою, чутливою до нейродегенеративних змін, особливо в скроневій частці. Втрата слуху — не лише сенсорний, а й когнітивний феномен, що може виступати предиктором деменцій. Подвійні дисоціації та взаємодія периферичних і центральних компонентів слуху вимагають мультифакторного підходу до діагностики та втручання. Запропоновано два напрями допомоги: когнітивно-компенсаторний (при центральному ефекті біологічного старіння) та сенсорний (при центральному ефекті периферичної патології). Аудіальна терапія розглядається як перспективний немедикаментозний метод покращення якості життя осіб із деменцією та втратою слуху.
Одним з обмежень виступає те, що стаття носить наративний оглядовий характер, емпіричне дослідження автора відсутнє.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
358.99 KB
Контрольна сума :
(MD5):412e5587312171f9281353cd609381fc
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International