ВПЛИВ FLEXIBILISATION НА ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
10 грудня 2021 р.
Автор(и) :
Таможанський, О. В.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1
ISSN :
2617-5967
Початкова сторінка :
112
Кінцева сторінка :
117
Цитування :
[APA 7] Таможанський, О. В. (2021). THE INFLUENCE OF FLEXIBILIZATION ON THE INTRODUCTION OF INNOVATIVE FORMS OF LABOR ORGANIZATION. Соціальне право, (1), 112–117. https://doi.org/10.37440/soclaw.2021.01.17
[ДСТУ] Таможанський О. В. THE INFLUENCE OF FLEXIBILIZATION ON THE INTRODUCTION OF INNOVATIVE FORMS OF LABOR ORGANIZATION. Соціальне право. 2021. no. 1. P. 112—117. DOI: 10.37440/soclaw.2021.01.17 (date of access: 17.07.2026).
Стаття присвячена аналізу впливу флексибілізації на утвердження новітніх форм організації праці. Автор наголошує на тому, що вчені-трудовики не приділяють цьому питанню належної уваги, хоча наразі питання гнучкості у регулювання трудових відносин дедалі більше здійснюють вплив на практиці на суб’єктів трудових правовідносин. У статті зазначається, що докорінне оновлення технічної та технологічної бази на основі комп'ютеризації, інформатизації, автоматизації, впровадження гнучких виробничих систем спричинили істотні зміни у сфері організації праці, зокрема, поширення гнучких виробництв. За таких умов важливим має стати пошук балансу між гнучкістю правового регулювання трудових відносин, з одного боку, та захистом трудових прав працівника – з іншого.
У статті автор робить висновок, що гнучкість трудових відносин слід розглядати на двох рівнях регулювання таких відносин, тобто регулювання у нормативному порядку та договірному порядку. У першому випадку задіяний механізм диференціації правового регулювання трудових відносин. У другому випадку – механізм договірної індивідуалізації умов праці на рівні індивідуальних трудових договорів.
Флексибілізація призвела до зміни концепції «стандартних трудових правовідносин», в результаті чого з'явилися «нестандартні (атипові) трудові правовідносини».
Поглиблення процесів флексибілізації правового регулювання трудових відносин призвело до укладення атипових договорів, таких як: трудовий договір на умовах неповного робочого часу, договір з працівниками агентств тимчасової зайнятості, самозайнятими, надомними працівниками, дистанційними працівниками та ін. До форм флексибілізаціі також відносяться й так звані «дуже атипові договори» (договори на умовах неповної зайнятості, договори «з нульовим балансом робочого часу».
У статті автор робить висновок, що гнучкість трудових відносин слід розглядати на двох рівнях регулювання таких відносин, тобто регулювання у нормативному порядку та договірному порядку. У першому випадку задіяний механізм диференціації правового регулювання трудових відносин. У другому випадку – механізм договірної індивідуалізації умов праці на рівні індивідуальних трудових договорів.
Флексибілізація призвела до зміни концепції «стандартних трудових правовідносин», в результаті чого з'явилися «нестандартні (атипові) трудові правовідносини».
Поглиблення процесів флексибілізації правового регулювання трудових відносин призвело до укладення атипових договорів, таких як: трудовий договір на умовах неповного робочого часу, договір з працівниками агентств тимчасової зайнятості, самозайнятими, надомними працівниками, дистанційними працівниками та ін. До форм флексибілізаціі також відносяться й так звані «дуже атипові договори» (договори на умовах неповної зайнятості, договори «з нульовим балансом робочого часу».
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
345.83 KB
Контрольна сума :
(MD5):47fe01c20c435f7bb4d8d8db4311dd6f
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International