ВНУТРІШНЬОРЕГІОНАЛЬНА ВАРІАТИВНІСТЬ ТА МІСЦЕВА СПЕЦИФІКА ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ В УКРАЇНІ

DOBYSH, M. (2018). INTRAREGIONAL VARIABILITY AND PLACE-SPECIFIC ELECTORAL BEHAVIOR IN UKRAINE. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya(80), 4–17. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2018.80.4-17

В статті критикуються електорально-географічні дослідження України, які штучно ділять територію країни на регіони, слідуючи адміністративним кордонам. Проведене дослідження розкриває внутрішньорегіональні відмінності територіальних закономірностей голосування в Україні в 2002-2014 роках. Закарпатська, Чернівецька, Сумська, Чернігівська та Житомирська області мають найбільше значення внутрішньорегіональної варіації в електоральних вподобаннях умовних «національно-демократичних» та «комуністичних та проросійських» політичних партій. Всі області України мають внутрішні відмінності електоральної поведінки. Дослідження проводилося на основі даних результатів виборів на рівні районів та міст обласного підпорядкування (n=675). Ми використовували скаттерплот з часовою шкалою, фільтрами за областями та районами/містами, а також можливістю промальовувати траєкторію електоральних вподобань від парламентських виборів 2002 року до парламентських виборів 2014 року як дослідницький інструмент. Дослідження також розкриває регіональні особливості закономірностей голосування міст та територіальні статистично відмежовані результати (outliers), які являють собою обмежені адміністративними кордонами місцями з унікальною електоральною поведінкою. Стаття наголошує на розумінні електоральної поведінки як визначеної специфікою географічних місць та регіоном-як-контекстом як важливих концептуальних рамок для подальших досліджень електоральної географії України. Місця і регіони в електоральній географії є часово-просторовими конфігураціями, що мають транзиторний тимчасовий характер. Кореляційний аналіз композиційних змінних не здатний повною мірою розкрити причини формування різних просторових структур поведінки голосування у різних часових контекстах і, водночас, існування стійких закономірностей електоральних переваг в межах окремих територій. Будь-яка регіоналізація, здійснена з метою дослідження, є довільною, тому науковцям слід насамперед звертати особливу увагу на те, як територія країни структурована виборчими результатами на найнижчому можливому рівні та у динаміці задля виявлення регіональних та локальних моделей голосування. Регіони та місця не є однорідними, і можуть по-різному сприйматися різними соціальними групами, створюючи, проте, унікальні умови для електоральних симпатій.